Читати книгу - "Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути"

медицині для лікувальних полоскань при численних захворюваннях порожнини рота, зіву. В останній час мед у вигляді інгаляції застосовується і в науковій медицині.

Проведені протягом останніх десятиріч спостереження підтвердили виняткову цінність бджолиного меду, як дуже важливого продукту харчування і лікувального засобу для організму дитини.

Дослідників цікавило питання про вплив меду на вміст гемоглобіну в крові у здорових дітей.

Ми спостерігали в оздоровчому закладі дітей, яким додатково в харчовий раціон включали мед. У одного з двох братів, який не діставав меду, вміст гемоглобіну в крові через 40 днів підвищився на 4%, тоді як у другого, що діставав мед, вміст гемоглобіну підвищився на 13%. У дитини Л. після введення додатково в харчовий раціон меду вміст гемоглобіну в крові підвищився на 23%.

В. О. Темнов описав спостереження, проведені лікарем Жуковою в дитячому садку над 20 дітьми у віці від 3,5 до 6,5 року, які діставали мед. Деякі з спостережуваних дітей захворіли на кір і свинку. «Ті, що захворіли під час медолікування, переносили ці хвороби дуже легко, без усяких ускладнень. За півтора місяця медолікування діти значно зміцніли, стали веселіші і жвавіші, менш примхливими, мали міцний сон. У дітей спостерігався приріст ваги, причому за перші два тижні він виявився в середньому в 2,1 кг. Незважаючи на жаркий літній період, дизентерії і шлунково-кишкових захворювань у дітей не спостерігалося».

Ще цікавіші результати мав професор М. Б. Голомб. Він застосовував мед при токсико-інфекційних поносах у дітей і дійшов висновку, що при лікуванні медом діти легко переносять захворювання і швидше видужують. При цьому слід відзначити, що проведені професором М. Б. Голомбом у дитячій клініці Дніпропетровського медичного інституту спостереження показали, що введення в дитячий харчовий раціон бджолиного меду мало благотворний вплив не тільки на прискорення видужання, але також сприяло приростові ваги. Він установив, що хворі діти, які діставали бджолиний мед, мали приріст ваги більший ніж у два з половиною раза порівняно з дітьми такого ж віку, які діставали це лікування, але без бджолиного меду.

Л. К. Третяк з співавторами в праці «Опыт лечения дизентерии медом» зазначали, що в тяжких випадках дизентерії виявленого лікувального ефекту при застосуванні меду не спостерігалося. Проте при легкій формі дизентерії відмічався сприятливий вплив меду на урегулювання (частота, характер) випорожнення, а також на перебіг хвороби. Так, після давання меду у випорожненні у всіх спостережуваних хворих зникала кров і видужували вони швидше, ніж хворі, які не одержували меду. Хронічна дизентерія при лікуванні медом має сприятливіший перебіг, і хворі швидше видужують.

Клінічні спостереження показали, що медикаментозні засоби, застосовані в поєднанні з медом, давали хороший і швидкий терапевтичний ефект. Це цілком зрозуміло, бо в цих випадках лікувальне діяння виявляли не тільки медикаменти, а й численні компоненти меду.

У літературі є вказівки на те, що при нічному нетриманні сечі в дітей лікування глюкозою дає добрі результати. Ми провели спостереження відносно ефективності застосування меду при цьому захворюванні. Діти діставали додатково в харчовому раціоні мед ранком і увечері, в результаті чого деякі з них зовсім позбулися зазначеного захворювання.

Багато десятиріч тому в народній медицині було відомо, що вживання в їжу меду значно корисніше для організму, ніж вживання цукру.

Ложка меду в харчовому раціоні дитини дає їй значно більшу користь, ніж 20—25 г цукру. Це пов'язане з тим, що цукор — тільки висококалорійний вуглевод, тоді як мед є цінним поживним продуктом, що містить важливі хіміко-біологічні речовини. В меду виявлена також фолієва кислота, яка має велике значення для ростучого організму, бо вона поліпшує нормальний склад червоної крові (збільшується число еритроцитів і процент гемоглобіну).

Проф. П. Різга вважає, що введення меду в дитячу дієту сприяє зміцненню здоров'я слабких дітей, бо в них у крові збільшується кількість еритроцитів (червоних кров'яних тілець). Винятково велика роль меду в харчуванні грудних дітей, особливо коли материнського молока їм не вистачає і його доводиться заміняти коров'ячим молоком. Якщо підсолоджувати молоко звичайним цукром (буряковим, тростинним), то до переходу в кров цукор повинен розщепитися в шлунково-кишковому тракті на моносахариди (глюкоза, левульоза), подібно до тих, які є складовою частиною меду.

Бджолиний мед потрібний дітям ще й тому, що з нього їхній організм дістає залізо, якого мало в материнському і коров'ячому молоці. В меду сприятливо поєднуються повноцінні сахари (глюкоза і левульоза) з органічними кислотами, ефірними маслами та іншими дуже важливими речовинами, що поліпшують апетит і стимулюють травлення.

Застосування меду при ексудативному діатезі

Ексудативний діатез — це стан організму дитини, при якому спостерігається схильність до всяких запальних захворювань шкіри та слизових оболонок. З віком у дитини ексудативний діатез проявляється дедалі рідше і може зовсім зникнути, але при несприятливих зовнішніх умовах, негігієнічній обстановці, відсутності правильного харчування тощо, може знову з'явитись і в старших дітей, причому в тяжчій формі.

При наявності в дітей, які хворіють на ексудативний діатез, туберкульозу він набуває своєрідного перебігу у вигляді так званого скрофуло-туберкульозу, або золотухи.

При діатезі спостерігаються зміни в слизових оболонках, лімфатичних вузлах і в шкірі (фліктенульозний кон'юнктивіт, кератит, хронічний нежить з інфільтрацією шкіри, гнійні отити, збільшення лімфатичних залоз, спаяних у пакети і схильних до нагноєння).

Ми вирішили вивчити питання про вплив меду на організм дітей, які хворіють на ексудативний діатез, бо при ньому, на думку ряду авторів, деякі харчові продукти (молоко, мед, яйця тощо) викликають запальні (ексудативні) процеси.

Влітку 1950 р. в одному оздоровчому закладі ми проводили спостереження над групою дітей у віці від 7 до 15 років, які діставали повноцінну їжу, збагачену вітамінами С, В, А. З цієї групи 60 дітей (деякі з них хворіли на діатез) одержували щодня ранком і ввечері по ложці бджолиного меду. Раціон, збагачений медом, на цих дітей вплинув благотворно.

Для ілюстрації впливу бджолиного меду на організм дітей, які хворіють на діатез, наведемо кілька прикладів.

Дитина Л-р, 9 років, хворіла на діатез і на хронічні запори. Вага не відповідає вікові, шкіра і видимі слизові бліді. Діставала додатково бджолиний мед. За 40 днів перебування в оздоровчому закладі дівчинка мала приріст ваги 2,5 кг; відповідно збільшився показник м'язової сили рук, підвищився вміст гемоглобіну в крові, налагодилась робота кишечника, поліпшився загальний стан.

Дитина С-л, 8 років, довго хворіла на діатез. Одержувала додатково мед. Уже через кілька днів після початку приймання меду відчула себе добре, явища діатезу почали зменшуватися, вміст гемоглобіну в крові підвищився на 13%. Дитина зміцніла і мала приріст ваги.

Дитина М-в,