Читати книгу - "Моя, бо кохаю, Оксана Мрійченко"

Намагаючись втекти від неприємних дотиків настирливих чоловічих рук, дівчина підхопилася на ноги. Проте змушена була вчепитися за стіл, щоб не впасти.

— Леро, обережніше! — пролунав поруч стурбований голос Ігоря.

Зала клуба остаточно розплилася перед очима. Лера відчула, що втрачає рівновагу і від цього стало лячно. А потім її впевнено огорнули чоловічі руки. Ховаючи в обіймах, притискаючи щокою до міцних чоловічих грудей, прикритих м’якою тканиною сорочки. Нестримна круговерть в голові заважала орієнтуватися, забирала всі сили. Лера заплющила очі та покірно здалася в полон чоловічих рук, стрімко втрачаючи контроль над своїм тілом.