Читати книжки он-лайн » Любовні романи 💘💔💏 » Кажуть, під Новий Рік і не таке буває... , Вайлет Альвіно

Читати книгу - "Кажуть, під Новий Рік і не таке буває... , Вайлет Альвіно"

29
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21
Перейти на сторінку:

Їх життя заспокоїлося, але стало трохи нудним... виявилося, що коли вони не сварилися постійно, то і поговорити їм особливо не було про що. Але Костя все одно її любив і вірив, що у них все налагодиться… Тільки доля вирішила інакше. Рак – друга стадія. Операція мала все виправити, але трапилося непередбачене, і вона померла на операційному столі. Було важко, було боляче, але Мишко допомагав триматися за цей світ, і любити його незважаючи ні на що. Вони навчилися жити удвох, але здається, настав час щось міняти. 

Ми лягли спати далеко за північ, проговоривши про все на світі, і навіть тоді було важко розлучитися, хай і ненадовго. Усього на кілька годин. Не дивно, що вранці ми були немов сонні мухи, коли Мишко вирішив нас розбудити. Ось що означає мати дитину... Це не просто, але я все одно раділа... воно того варте. Цей день було вирішено провести у моєї мами, щоб і її не залишити без уваги. Всі були згодні, і все вийшло якнайкраще. Крім цього ми ще встигли з'їздити й до мами Кості. Я звичайно намагалася заїкнутися, що це трохи передчасно, але до моєї ми їздили, значить все нормально.

Дякувати Богу, все пройшло добре. І нехай разом ми більше не ночували, але бачилися щодня, хоч би на кілька годин. І з кожним днем, я розуміла, що знайшла... знайшла те, чого мені так вистачало всі ці роки - тепло, єднання, любов. 

А ще я усвідомила, що з Костею та Мишком готова на все... але тільки з ними. І коли настане час... ми станемо справжньою сім'єю. 

Вихід на роботу після канікул, був бажаним... але не настільки як це було раніше, адже тепер у мене було до когось повертатися. Я радісно привітала колег, привітала їх зі святами, а вони у відповідь заявили мені, що я змінилася, до того ж сильно. 

Ось як? 

Як це може бути помітно? 

Невідомо… 

Хай там як, вони всі казали, що я свічуся зсередини, і ставили одне й те саме запитання: "Що ж з тобою трапилося за цей час?" Але я лише тактовно мовчала, і безглуздо посміхалася. 

Навіщо щось казати? А ось увечері, деякі й самі змогли побачити причину мого осяяного погляду. Ця причина мчала до мене на всіх парах вигукуючи моє ім'я. А друга причина просто стояла і дивилася на мене з обожнюванням в очах. Ось воно щастя! Коли на тебе люблять і чекають! 

- Вже йду

Кінець

1 ... 20 21
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кажуть, під Новий Рік і не таке буває... , Вайлет Альвіно», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кажуть, під Новий Рік і не таке буває... , Вайлет Альвіно"