Читати книгу - "Давня історія України (в трьох томах). Том 3: Слов’яно-Руська доба"

давньоруська культура мала для тюркських народів півдня Європи, серед яких поширювалися християнство, ремесла, землеробство, міські форми життя. Економічні зв’язки Русь підтримувала з Волзькою Булгарією, Візантією, Угорщиною, Польщею та іншими країнами. Проте головна спадщина її культури — у поширенні досягнень середземноморських цивілізацій на величезних просторах Східної Європи, передачі її досягнень на Північ Європи, у Західну Європу. Цей процес був значною мірою припинений хрестовими походами, а найбільше — монголо-татарською навалою. Проте культурна спадщина Русі залишилась основою для культур двох великих державних об’єднань, які виникли на її території — Литовської держави і Московського князівства, а також відіграла суттєву роль у підтримці культур південних слов’ян у період їх поневолення Оттоманською імперією.

Умовні скорочення

АДСВ — Античная древность в средние века

АО — Археологические открытия

ВВ — Византийский временник

вди — Вестник древней истории

ВИ — Вопросы истории

ВКУ — Вісник Київського університету

ГИМ — Государственный исторический музей

ЖМНП — Журнал Министерства народного просвещения

ИЗ — Исторические записки

ИРАИМК — Известия Российской Академии истории материальной культуры

ИСССР — История СССР

КСИА АН СССР — Краткие сообщения Института археологии АН СССР

МАО — Московское археологическое общество

МГУ — Московский государственный университет

ПВЛ — Повесть временных лет

ПСРЛ — Полное собрание русских летописей

СА — Советская археология

САИ — Свод археологических источников

СЭ — Советская этнография

ТОДРЛ — Труды отдела древнерусской литературы

УІЖ — Український історичний журнал

Примечания

1

Иордан. О происхождении и деяниях гетов / Вступительная статья, перевод и комментарий Е. Ч. Скржинской. — М., 1960. — С. 90.

2

Шафарик П. И. Славянские древности. — М., 1848. — Т. 1. — С. 171—199.

3

Lowmiański Н. Początki Polski. — Warszawa, 1963. — Т. 1. — S. 136—138.

4

Латышев В. В. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе // ВДИ. — 1949. — № 2. — С. 853.

5

Lowmiański Н. Op. cit. — S. 159, 160.

6

Тацит. Корнелий. Сочинения. — Л., 1969. — Т. 1. — С. 372, 373.

7

Lowmiański Н. Op. cit. — S. 166—183.

8

Мишулин А. В. Древние славяне в отрывках греко-римских и византийских писателей по VII в. н. э. // ВДИ. — 1941. — № 1. — С. 231.

9

Lowmiański Н. Op. cit. — S. 175—179.

10

Ibid. — S. 269—271.

11

Ibid. — S. 271—273.

12

Иордан. Указ. соч. — С. 90.

13

Там же. — С. 71.

14

Там же. — С. 115.

15

Трубачев О. Н. Этногенез и культура древнейших славян. — М., 1991. — С. 11, 89.

16

Иванов В. В., Топоров В. Н. О древних славянских этнонимах (основные проблемы и перспективы) // Славянские древности. — К., 1980. — С. 14—18; Трубачев О. Н. Указ соч. — С. 90.

17

Хабургаев Г. А. Становление русского языка. — М., 1980. — С. 32, 33.

18

Горнунг Б. Б. Из предыстории образования общеславянского языкового единства. — М., 1963. — С. 12.

19

Топоров В. Н., Трубачев О. Н. Лингвистический анализ гидронимов Верхнего Поднепровья. — М., 1962; Трубачев О. Н. Названия рек Правобережной Украины. — М., 1968.

20

Баран В. Д. Славяне в середине I тыс. н. э. // Проблемы этногенеза славян. — К., 1978. — С. 9, 10.

21

Трубачев О. Н. Этногенез и культура древнейших славян. — С. 29.

22

Топоров В. Н. К проблеме балто-славянских языковых отношений // КСИС. — 1961. — Вып. 33, 34. — С. 213; Лер-Сплавинский Т. О северо-восточных окраинах праславянского языка // ВЯ. — 1964. — № 1. — С. 136.

23

Лебедев Г. С. Этногенетические процессы и образование государств в Восточной Европе (балты, финно-угры, славяне) // Проблемы этногенетических исследований Европейского Северо-Востока. — Сыктывкар, 1982. — С. 45—48.

24

Трубачев О. Н. Этногенез и культура древнейших славян. — С. 16, 101.

25

Трубачев О. Н. Этногенез и культура древнейших славян. — С. 16, 101.

26

Седов В. В. Происхождение и ранняя история славян. — М., 1979. — С. 28.

27

Rostafiński І. О pierwotnych siedzibach і gospodarstwie Slowian w predhistorycznych czasach // Sprawozdania Akademii Umiejetnosci. — 1908. — № 12. — S. 6—25.

28

Vasmer M. Die Urheimat der Slaven // Der ostdeutsche Volksboden. — Breslau, 1926. — S. 118—143.

29

Kostrzewski I. Praslowiafiszczyzna // Biblioteca slowiafiska. — 1935. — Ser. 1, № 2; Kostrzewski I. Praslowianszczyzna zarys dziejow kultury Praslowian. — Poznan, 1956; Kostrzewski I. Wielikopolska w pradziejach. — Warszawa; Wroclaw, 1955.

30

Lehr-Spiawinski T. О pochodzeniu і praojczyznie slowian. — Poznan, 1946.

31

Lowmianski Н. Op. cit.

32

Хабургаев Г. А. Указ. соч. — С. 66, 89—91, 95—97.

33

Баран В. Д. Славяне в середине І тыс. н. а. — С. 10, 11.

34

Там же. — С. 11.

35

Див.: Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. — К., 1990. — С. 10—12.

36

Козак Д. Н. Етнокультурна історія Волині.