Читати книгу - "Науково-практичний коментар Земельного кодексу України"

створення та ведення земельного кадастру, системи реєстрації земельних ділянок тощо. Головною вимогою до формування кадастрового номера є його унікальність в межах України та часі.

Кадастровий номер лишається незмінним протягом всього часу існування земельної ділянки, несе в собі інформацію щодо місця розміщення земельної ділянки (код адміністративно- територіальної одиниці, номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони та номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу). Поділ чи об'єднання земельних ділянок спричиняють зміну кадастрових номерів, оскільки свідчать про формування нового об’єкта.

Стаття 198. Кадастрові зйомки

1. Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

2. Кадастрова зйомка включає:

а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.

До частини першої. Норма ч. 1 ст. 198 ЗКУ визначає, що кадастрові зйомки - це "комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок". Разом із тим, у ст. 1 ЗУ "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" кадастрові зйомки визначаються дещо інакше - як "комплекс робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі (зокрема, меж: землеволодінь, землекористувачів з їх найменуваннями, кількісними та якісними показниками) і нанесення їх на планшет для створення планів (карт), що служать основою для різних кадастрів". Як видається, суперечності між цими визначеннями немає, проте саму наявність різних визначень одного й того самого поняття у законодавстві слід оцінити негативно.

Визначення меж відбувається у випадку, коли таких меж не існувало, тоді як їх відновлення відбувається у випадку повної або часткової втрати на місцевості меж земельних ділянок (межових знаків). Необхідність виконання кадастрових зйомок існує також у випадках, коли земельна ділянка надавалася згідно із чинним раніше законодавством без належного встановлення меж і навіть без складання відповідних планів (див. коментар до ч.ч. 1 та 2 ст. 118 ЗКУ).

Відновлення меж земельних ділянок може виконуватися або як самостійний вид робіт, або як частина робіт під час встановлення меж. При цьому межі земельної ділянки мають бути закріплені на місцевості новими межовими знаками встановленого зразка замість втрачених або пошкоджених межових знаків.

Встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка є відповідно до ст. 1 ЗУ "Про землеустрій" межуванням земель. Таким чином, законодавець допускає "подвійну прописку" окремих складових кадастрових зйомок серед земельно-кадастрових і землевпорядних робіт.

Технічні аспекти проведення кадастрових зйомок визначаються ПКМ "Про Порядок використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем під час проведення топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок" від 13.07.1998 №1075, наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України "Про затвер­дження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)" від 09.04.1998 №56, Тимчасовими методичними вказівками щодо складання кадастрових планів обмежень і обтяжень щодо використання земель, затвер­дженими Держкомземом України 04.08.1999 (мають рекомендаційний характер), Положенням про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затвердженим Наказом Держкомзему України №85 від 25.08.1997, ДСТУ 2393-94 "Геодезія. Терміни та визначення".

До частини другої, пункту "а". Геодезичне встановлення меж земельної ділянки передбачає перенесення в натуру (на місцевість) меж за наявними планово-картографічними матеріалами. Як правило - це матеріали проекту відведення земельної ділянки (див. коментар до п. "д" ст. 184 ЗКУ) або документації щодо виготовлення правоустановчих документів на земельні ділянки (зокрема, кадастрові плани - див. ст. 56 ЗУ "Про землеустрій").

Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються довгостроковими межовими знаками "встановленого зразка", крім випадків збігу вказаних поворотних точок меж з твердими точками на місцевості (п. 2.3. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43). Поки що форма межових знаків Держкомземом відповідно до ч. 2 ст. 106 ЗКУ не встановлена.

Перенесення в натуру (на місцевість), а так само відновлення всіх поворотних точок меж земельної ділянки здійснюється геодезичними методами з прив'язкою не менше двох характерних закріплених поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі та до твердих точок на місцевості. Здійснюється кадастрова зйомка земельної ділянки з наступ­ним вирахуванням координат поворотних точок меж (у державній або умовній системі координат) і площі ділянки. За результатами виконаних робіт складається план земельної ділянки. Встановлені межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, утому числі орендарям (п. 2.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, п. 3.15 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затв. наказом Держкомзему від 18.05.2010 N 376).

Через технічні помилки, допущені при встановленні меж, виникає значна кількість спорів[382]. При цьому позовні вимоги формулюються як "визнати частково недійсним Державний акт ... в частині загальної площі ..., що зазначена у державному акті .... Загальну площу земельної ділянки ...