Читати книгу - "Сплячі красуні"

Вона кидає на нього лише побіжний погляд і рухається далі. Тепер уже недалеко йти.

Вона виринає на галявину. Дивовижного Дерева там нема. Могили Джінет там нема. Там нема нічого, крім зимової трави та позбавленого листя змарнілого дуба. Трава коливається, зблискує якась руда тінь, щезає, і трава заспокоюється. Віддих Лайли парує. Дитина кургикає, що звучить як запитання.

— Євко?

Лайла ходить колами, шукаючи — ліс, земля, трава, повітря, білясте світло дня — але тут нема нікого.

— Євко, ви тут?

Вона тоскно прагне знаку, будь-якого знаку.

Самотня нетля спурхує з гілки старого дуба і сідає їй на руку.

Авторські нотатки

Щоб фантастичний роман був правдоподібним, деталі, на яких він тримається, мусять бути реалістичними. Пишучи «Сплячі красуні», ми отримували величезну допомогу з такими деталями і неймовірно за неї вдячні. А отже, перш ніж нам з вами попрощатися, ми знімаємо тут свої картузи «Ред Сокс» перед кількома з тих, хто допомагав нам нашукувати шлях.

Расс Дорр був нашим головним науковим асистентом. Він допомагав нам у всьому — від автодомів до фактів щодо швидкості, з якою втрачає свої властивості гас. Також він навів для нас цінні контакти в світі ув’язнення і виправляння жінок. Оскільки нам потрібно було побувати у жіночій в’язниці — стати власними ногами на той ґрунт, так би мовити, — наша подяка шановному Джілліану Л. Абрамсону, судді Верховного суду штату Нью-Гемпшир, який організував нам польовий візит до штатної в’язниці для жінок у Ґофставні, Нью-Гемпшир, де ми познайомилися з директоркою Джоанн Фортьєр, капітаном Ніколь Плент і лейтенантом Полом Керролом. Вони влаштували нам екскурсію в’язницею, терпляче відповідаючи на всі наші запитання (інколи на одні й ті самі.) Це самовіддані офіцери пенітенціарної системи, водночас суворі й гуманні. Цілком можливо, що ситуація в Дулінгському виправному закладі могла бути мирно врегульована, якби хтось із них працював там — на щастя для нас, їх там не було! Ми їм безмежно вдячні.

Також ми хочемо висловити свою вдячність Майку М’юзу, офіцерові, який працює у в’язниці «Веллі-стрит Джейл» у Манчестері, Нью-Гемпшир. Майк повідомив нам багато цінної інформації стосовно приймальних процедур у в’язницях і поліційних відділках. Офіцер Том Стейплз (на пенсії) допоміг нам забезпечити арсенал Дулінгської шерифської управи гарним запасом зброї.

Той непевний ґрунт, на якому було побудовано в’язницю «Лев’яча Голова», ми придумали завдяки прочитанню чудової документальної хроніки Майкла Шнеєрсона «Вугільна ріка».

Де ми подали все правильно, дякуйте цим людям. Де ми схибили, ганьте нас… але не надто з цим поспішайте. Не забувайте, це твір художньої літератури, тож час від часу ми вважали за необхідне дещо викривляти факти, щоб вони відповідали течії нашої історії.

Келлі Бреффет і Тера Альтебрандо надзвичайно допомогли нам з вичиткою ранньої, значно довшої версії цього роману. Ми їм дуже зобов’язані.

Наша вдячність усім людям у видавництві «Scribner», зокрема, Нен Ґреєм та Джону Ґлинну, які разом редагували цю книжку з невтомною ефективністю й куражем. Сюзен Молдов надавала моральну підтримку. Міа Кравлі-Галд була нашим домашнім виробничим редактором, і ми вдячні їй за наполегливу працю. Енджеліна Кран виконала чудову коректорську роботу з довгим і складним рукописом. Кетрін «Кеті» Монаген — це та невтомна публіцистка, яка працювала, поширюючи новину про вихід цієї книжки. Агент Стівена Чак Верріл та агентка Овена Еймі Вільямс — обоє підтримували нас упродовж тривалої роботи, працюючи разом так, немов вони робили це все життя. Кріс Лоттс і Дженні Меєр по всій планеті продавали права на закордонні публікації, і ми вдячні їм за їхні зусилля.

Стів хоче подякувати своїй дружині Табіті, своїй дочці Наомі та іншому своєму синові Джо, відомому його читачам, як Джо Гілл. Овен хоче подякувати своїй мамі, своїм сіблінгам Келлі та Зі. Усі вони розуміють труднощі цієї роботи і дарують нам час на її виконання.

Останнє, але найважливіше: ми хочемо подякувати вам, сер чи мадам, за прочитання нашого роману. Ми цінуємо вашу підтримку більше, ніж це можливо вимовити словами, і сподіваємося, що ви отримали задоволення.

Стівен Кінг

Овен Кінг

12 квітня 2017 року

Примечания

1

Sandra Bland — 28-річна чорна жінка, яку в липні 2015 року брутально заарештували в Техасі за дрібне порушення правил дорожнього руху, за три дні її знайшли повішеною в камері місцевої в’язниці, що викликало збурення по всій країні; розслідування цієї справи ФБР показало самогубство, патрульному, який заарештував міс Бленд, присудили рік ув’язнення й заборону працювати в правоохоронних органах. (Тут і далі прим. перекл.)

2

«Goodwill» — заснована 1902 року в Бостоні безприбуткова організація, що забезпечує професійну освіту та робочі місця для інвалідів та інших упосліджених осіб; фінансується з широкої мережі дешевих крамниць, де продають пожертвувані речі.

3

Sandy Posey (нар. 1944 р.) — співачка з Алабами, «Born a Woman» — її хіт 1966 року; Martha Sharp — професійна авторка зі столиці кантрі-музики Нешвіла, яка насправді написала слова і музику цієї, а також багатьох інших пісень для різних артистів, пізніше ставши віце-президенткою компанії «Warner Bros».

4

Фраза лідера республіканської більшості в Сенаті, якою той у лютому 2017 року перервав промову старшої сенаторки від Демократичної партії. Сенаторка заперечувала доцільність номінації на пост Генпрокурора сенатора Джеффа Се-шенса; слова «Nevertheless, she persisted» стали гаслом феміністичного руху США

5

Brendan Behan (1923–1964) — ірландський поет і драматург; слова вступної пісні «The Auld Triangle» до написаної ним з власного тюремного досвіду п’єси «Quare Fellow» («Дивацький парубок», 1954); бовканням великого металевого брязкала трикутної форми будили у дублінській тюрмі в’язнів.

6

Ray-Ban Wayfarer — створена у 1950-х модель сонячних окулярів, яка знову стала модною від середини 2000-х рр.

7

Beagle Boys — родинний клан злочинців-рецидивістів, які різними способами намагаються пограбувати багатія Скруджа Мак-Дака.

8

High school — в американській старшій школі навчаються діти віком 14–18 років, з дев’ятого по дванадцятий клас.

9

«The Price Is Right» — ігрове телешоу, що існує з 1956 року, де учасники мусять вгадати правильну ціну призів, які демонструють запрошені дівчата-моделі.

10