Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
4. В усіх перерахованих випадках звільнення від адміністративної відповідальності слід розглядати як пом’якшення відповідальності порушника (до неповнолітнього замість адміністративного стягнення застосовується виховний захід, до військовослужбовця - захід дисциплінарного впливу, відповідно до коментованої статті - захід громадського впливу, відповідно до ст. 22 - усне зауваження). У зв’язку з цим відповідна посадова особа має врахувати всі обставини справи, особу порушника тощо (тобто обставини, зазначені в ст. 33 КпАП). Лише в сукупності всі з’ясовані фактори дозволять відповісти на запитання, чи доцільно звільняти порушника від адміністративної відповідальності. Таке рішення має бути прийнято на стадії розгляду справи, коли буде встановлено зазначені обставини.
5. Звільнення від адміністративної відповідальності необхідно відрізняти від звільнення від відбування адміністративного стягнення. В першому випадку справа не доходить навіть до накладення стягнення, тоді як у другому стягнення частково вже виконано. В КпАП закріплено лише один подібний випадок - скорочення строку позбавлення спеціального права (ст. 320).
6. Коментована стаття передбачає звільнення від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу. Відповідно до ст. З Закону України «Про об’єднання громадян» громадською організацією є об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Об’єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Громадські організації за свою юридичною сутністю належать до громадських об’єднань, діяльність яких в Україні регламентується зазначеним Законом. Право громадян на свободу об’єднання є невід’ємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією та законодавством України. Держава сприяє розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян і створює рівні умови для діяльності їх об’єднань. Об’єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (часників),самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності. Об’єднання громадян України утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом. До всеукраїнських об’єднань громадян належать об’єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей. До місцевих об’єднань належать об’єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається об’єднанням громадян. Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.
7. Іншою категорією суб’єктів, на розгляд яких може бути переданий матеріал про адміністративне правопорушення, є трудові колективи. Трудовий колектив підприємства, установ, організацій утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу визначаються законодавством (ст. 252-1 Кодексу законів про працю України).
Стаття 22. Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушенняПри малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
1. У коментованій статті законодавець дає можливість органу (посадовій особі), що уповноважений вирішувати справу, за певних умов застосувати щодо порушника усне зауваження - такий метод виховного впливу, що не пов’язаний ні з адміністративним стягненням, ні із заходом громадського впливу. Прикладом звільнення від адміністративної відповідальності може служити роз’яснення громадянинові, що намагається перейти проїзну частину вулиці поза пішохідним переходом, протиправного характеру його поведінки й можливих шкідливих наслідків для нього й суспільства. Стягнення у такому випадку не накладається. Усне зауваження спричиняє юридичних наслідків для порушника. Однак він повинен усвідомити протиправність своєї поведінки для того, щоб не допускати подібного в майбутньому.
2. Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становить великої суспільної шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.
3. Кодекс чітко розмежовує усне зауваження й попередження: усне зауваження не міститься у переліку видів адміністративних стягнень у ст. 24; попередження наявне серед видів стягнення в п. 1 ч. 1 ст. 24, у ст. 26 і в санкціях статей Особливої частини КпАП. Попередження, будучи мірою стягнення, виноситься в письмовій формі або фіксується іншим установленим способом.
4. Норма коментованої статті діє безпосередньо: для застосування усного зауваження й звільнення від відповідальності не потрібно спеціального зазначення про таку можливість в акті про відповідальність за конкретний учинок. Призначення усного зауваження здійснюється на розсуд посадової особи, що вирішує справу відповідно До оцінки нею всіх обставин провини й особистості порушника. Коментована стаття не передбачає обов’язковості звільнення від адміністративної відповідальності за всі малозначні правопорушення, а передбачає тільки право прийняти таке рішення. У зв'язку із цим посадова особа зобов’язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особистість порушника, обставини, що зм’якшують і обтяжують відповідальність тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар», після закриття браузера.