Читати книгу - "Спомини"

— видання

вип. — випуск

вул. — вулиця

г., гг. — год, годы

див. — дивись

док. — документ

єп. — єпископ

ім. — імени

ісп. — ісповідник

кард. — кардинал

кн. — книга

м. — місто

митр. — митрополит

о. — отець

обл. — область

оп. — опис

патр. — патріярх

пл. — площа

прот. — протокол

p., pp. — рік, роки

ред. — редактор, редактори

с. — село

с. — сторінка, сторінки

св. — святий

свв. — святі

сост. — составитель, составители

спр. — справа

ст. — століття

т. — том

т. зв. — так званий

упор. — упорядник

ф. — фонд

ч. — частина, число

OSBM — Ordo Sancti Basilii Magni

SJ — Societas Jesu

ЙОСИФ СЛІПИЙ
СПОМИНИ
Рідне село Заздрість та родина Йосифа Сліпого

Моє родинне село називається Заздрість, кажуть тому, що всі дооколичні міста і села завидували <його багатству>[33] і говорили, що воно справді є <оселею>[34], медом і молоком пливучою.

Заздрість лежить на високій подільській рівнині, <між Серетом і Стрипою>[35], близько містечка Струсів, Теребовельського повіту. І з неї дуже добре видно Теребовельські і Струсівські гори, покриті лісами. Окружене воно, у віддалі <7-10 км>[36], в лучі колеса, на якого обводі на схід, над Серетом, села Ладичин, Кровінка, Налужжя, Варваринці[37], містечко Струсів, Острівець, Застіноче, Тютьків, Брикуля, Винявка; на заході, над Стрипою: Вишнівчик, Зарваниця, Гайворонка, Бурканів, Золотники, Богатківці, Бенева. І так замикають вони зі всіх сторін Заздрість.

Багато з вичислених сіл пам’ятають княжі теребовельські часи. Кругом Заздрости широкі розлогі поля урожайного чорнозему. Мабуть ще в княжих часах вів шлях з Теребовлі через Струсів, Заздрість попід гору, т. зв. Галицьку, на Пантелиху[38] до Зарваниці і далі на захід. Назва “гора Галицька” вказувала би, що шлях провадив до Галича, бо і під Вишнівчиком є подібна гора з тою самою назвою. Мабуть мусіли і там, під заздрістянською Галицькою горою, зводитись бої, бо розказували люди, що на ній виорювали багато зброї, а від неї на північний захід, в долині, викопано десь в 1910 році величезний чорний камінь, приблизно п’ять метрів довгий і <півтора метра>[39] широкий[40], з написами, про які була мова своєчасно в “Літературно-Науковім Вістнику”[41]. Його мусіли були привезти з Теребовельських гір, мабуть, як надгробник поляглому полководцеві, бо кругом глибокий чорнозем. Під пам’ятником найдено вапно, мабуть сліди розплившихся костей, бо пам’ятник стояв на долині, що затікала в часі дощових пір водою.

Кажуть, що Заздрість сама основана чи не Лянцкоронським,