Читати книгу - "Магія крізь час, Мiла Морес"

Розділ 7

Минуло два тижні з того часу, як я вперше зустріла призначеного. Життя повернулося до звичної колії, я навіть почала посміхатися, як раніше. У грудях засіла туга, але я не виношу сміття з хати. У цій метафорі хатою називаю саму себе.

Все було б добре, але черговий ранок почався з нестерпної нудоти. Я просиділа над унітазом близько години, звільняючи свій і без того порожній шлунок. Спазми були настільки сильними, що у мене почали боліти м'язи преса.

- Аліто, з тобою все гаразд? - Калеан звертається до мене подумки, сім'я снідає внизу. Він чує з першого поверху все, що відбувається у моєму санвузлі. Довго чекав, перш ніж поставити запитання.

- Так, - відповідаю коротко.

Спускаюся вниз, зробивши мінімальні гігієнічні справи. Сьогодні всі вдома, мабуть, вихідний. Я особисто збилася із графіка, бо на роботу не ходила вже два тижні. Чекають на мене, але від реплік, крім вітання, утримуються. Я знаю, що вони бояться щось сказати, оберігають мене, думаючи, що в цьому ще є необхідність. Навіть Ені перестала притискатися до Калеана у всіх на очах. Гадаю, це також через мене. Не хоче відкреслювати те, що в неї є ідеальна половинка, а в мене немає. До її спроб полегшити мою долю ставлюся з вдячністю, хоч не без ніяковості.

За столом відкрито почала розпитувати Ені, що відчуває жінка на перших термінах вагітності. Деякі її симптоми я сама пам'ятаю, але зараз мені потрібні тонкі деталі. Усі брати дивляться на мене з жовнами, що грають на обличчях, ось-ось Калеан стукне по столу, а Елім розкидає все по кутах. Кірам зазвичай більш стриманий, але й у нього зараз руки засвербіли. Бачу по очах братів, що вони спілкуються між собою.

- Не знайшли його? – запитую, дивлячись на тарілку з їжею.

- Ні, - відповів старший.

Я так і думала. Ми нічого про нього не знаємо, це голка у копиці сіна.

- Він не живе серед магів і не перебуває в жодному співтоваристві. Він – одинак.

- Ми це вже зрозуміли, - Елім каже м'якше, ніж Калеан, але і він злий. - У будь-якому випадку у твоєї дитини буде чоловіче плече поряд. Відразу троє дядьків, цього цілком достатньо, якщо немає батька. Ми подбаємо про тебе і нашого племінника.

- Так, сестро, ти завжди можеш на нас розраховувати, - підтримав Кірам.

- Дякую. Мені треба поговорити із Сиріаном.

Не встигла сказати, як наш сімейний лікар опинився у вітальні. Він – один із небагатьох, кого ми впускаємо до нашої оселі. Зазвичай, у нас не буває гостей, тільки родичі, яким можна довіряти. Швидкість появи Сиріана переконала мене, що Калеан викликав його до того, як я спустилася вниз.

Я лягла на диван, лікар приклав обидві руки до мого живота. Рідні застигли поряд у німому очікуванні. Я не змогла стримати емоцій і упустила кілька сліз. Вони скотилися на подушку, і шовкова наволочка їх поглинула.

- Аліто, не знаю, чи я порадую тебе… - Сиріан говорить голосом мудрого старця. Калеан, мабуть, його вже проінструктував, що він має перевірити в моєму животі. Лікарю достатньо просканувати мене руками, щоб виявити хворобу чи вагітність. - Там нічого немає…

- Як це нічого немає? – запитала з жалем, навіть трохи скрикнула, що не приховалося від рідних.

- Вагітності немає, внутрішні органи в порядку, яйцеклітини у достатній кількості.

- Але мене нудить і затримка.

Не уточнюю, але затримка в мене вже кілька місяців, утім, що не дивує. Для магів-жінок це нормальна ситуація, коли критичні дні приходять раз на півроку. Не ідеальний цикл, але в рамках норми.

Сім'я дивиться на мене спантеличено. Я і сама не знаю, як реагувати. Я мушу радіти? Але чому мені цього зовсім не хочеться? Якийсь час я була впевнена, що в мені зародилося життя, а тепер і ця надія розчинилася.

- Нудота може бути від недоїдання чи сильного хвилювання. Тобі треба добре харчуватися, Аліто. А для якнайшвидшого зачаття я дам тобі трав'яний збір, - як ножем по серцю. - Його можна пити удвох із твоїм чоловіком, тоді вагітність настане з першого ж акту. Це необов'язково у твоєму випадку, все може статися природно, як я вже казав багато разів, вагітність можлива до ста п’ятдесяти років. Ти встигнеш народити ще багато сильних магів.

Я проковтнула сльози. Сиріан залишив трав'яний чай на столі та пішов. Я підвелася, поправивши на собі одяг, взяла пакунок і пересунулася до себе. Не змогла подивитись у вічі жодному з рідних. Занадто багато в них жалю. Та й сама я почала смакувати ці неприємні почуття. Потрібно повернути колишню сильну Аліту. Я навіть знаю такий спосіб, він ніколи не підводив. Потрібно добряче помахати мечем.

***

Валятися довго в ліжку не стала. Якщо вже вирішила боротися з душевним болем, то настав час братися за справу. Цього разу додалося ще прикре відчуття, що я втратила не лише свою половинку, а й щось більше. Я втратила можливість народити дитину від призначеного, а це означає, що мої діти, якщо вони колись з'являться, не будуть такими сильними, як у Калеана і Ені. Моя дитина не зможе назвати себе магом у тринадцятому поколінні, тому що буде рядовим магом. У мені ж тече магія дванадцяти поколінь. Усі мої предки одружувалися за призначенням і заводили дітей, передаючи їм усі свої сили.

Надвечір одягла шкіряний костюм, взяла меч і перемістилася до лісу на вершині гори Аура. Це не те тихе місце, в якому мені раніше доводилося гуляти з одним покидьком. Це дрімучий непрохідний ліс, де не ступала нога простої людини. Маги називають його примарним, деякі навіть у його існування не вірять. Він сповнений магічних істот з поганою репутацією. Їх заслали в нього в знак покарання, щоб вони не псували життя іншим.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍