Читати книжки он-лайн » Поезія 📜🎼🌹 » Лiрниковi думи, Степан Васильович Руданський

Читати книгу - "Лiрниковi думи, Степан Васильович Руданський"

62
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 23 24
Перейти на сторінку:
ними іде в місто,

Місто Русалиму.

І зачали діти з вербів

Гіллячки ламати,

І ламати - і під ноги

Господу кидати.

А господь гіллячки тії

Всі благословляє.

Напослідок сам нагнувся,

Їдну підіймає.

І потріпав Петра нею,

І став промовляти:

«Ще лиш тиждень - і Великдень

Ви будете'мати...»

А Петро підняв гіллячку

І Павла став бити,

Злегка бити і те саме

Йому говорити.

І зачали і всі люде

Вербу підіймати,

Підіймати, злегка битись,

Да і примовляти:

«Ой верба б'є, а не я б'ю!

Ще лиш тілько тиждень -

І наступить, і настане

В нас святий великдень...»

XXV

А тим часом бог приходить

Під тecoвi брами,

Входить в місто, а у місті

Аж кишить жидами.

I став господь їм казати,

Щоби Bipy мали,

Щоб на нашу святу Bipy

Bci поприставали.

Лиш «жид жидом», як той каже:

Віри не зміняє

Та ще й кпитися, поганий,

3 господа гадає.

Ніяково й говорити,

Що вони зробили:

Взяли товстую жидівку,

Коритом накрили.

I приводять Христа-бога,

Просять угадати,

Що б за диво під коритом

Мало в них лежати.

А господь подумав трохи,

Так coбi нібито,

Далі сміло жидам каже:

«Свиня під коритом!»

Жидова зареготіла,

Вдруг корито зняла,

Аж з-під нього не жидівка,

А свиня устала.

I бог вийшов з Русалими,

Вийшов, іде к морю,

К далекому іде морю,

На високу гору.

XXVI

А жидова, як те море,

Боввани збиває,

Лиш погляне на корито -

Пейси обриває.

Прийшов рабин їх Кайяфа, [23]

I той зламав руки:

«Ловіть Христа! Беріть Христа

На cтрашнії муки!»

I гадають вони думу,

Як його зловити.

Аж являється Іуда

I став говорити:

«Я вci сховки його знаю,

Не журіться, люди,

I продам його на муки,

Тілько плата буде!»

«Якої ж ти хочеш плати?» -

Стали вci питати

I зачали у Іуди [24]

Христа торгувати.

I на тридцять рублів рівно

Ціну тую збили,

I прокляті проклятому

Сріблом відлічили.

І нечистий злую душу

Ніби маслом маже,

І згорнув Іуда гроші

І рабину каже:

«В четвер, рівно вопівночі,

Будьте ви готові,

А тим часом, добрі люди,

Будьте ми здорові!»

XXVII

Матір божа тогді спала

На горі Оливній,

І над нею сни снувались

І страшні, і дивні.

І прийшов до неї господь,

Став її питати:

«Ой чи спиш ти, чи ти чуєш,

Рідна моя мати?»

«Ой, спала я, милий сину,

Спала, та збудилась,

І о тобі, все о тобі

Річ страшная снилась.

Виділа я, що ти, сину,

У саду молився,

Що опівночі з жидами

Іуда явився.

І зв’язали тобі, сину,

Пречистії руки

І повели до Кайяфи

На страшнії муки.

Тебе збили, ісплювали,

К стовпу прикували

І вінок терновий сплели

І коронували.

І із голови твоєї

Страшно кров спливала,

І плоть твоя пресвятая,

Як кора, спадала.

А потому, на Голгофі, [25]

До хреста прибили

І ребро твоє святеє

Копієм пробили...»

«Все те правда, - господь каже, -

Все те живо буде:

Все те маю я терпіти

За мир і за люди!»

XXVІІІ

Наступає жильний вечір [26]

Сонечко згасає,

І апостолів до себе

Господь зазиває.

І зійшлися всі дванадцять.

Просить господь сісти

І зачав вечерю тайну

З ними разом їсти.

Повечеряв разом з ними,

Зо всіма простився

І пішов від них до саду,

І в саду молився.

І молився... і кровавий

З него піт котився.

Аж опівночі з жидами

Іуда явився.

І невірнії зв'язали

Христу-богу руки,

І повели до Кайафи

На страшнії муки.

Стали бити і плювати,

До стовпа кували

І на голову пречисту

Тернину наклали.

І струями по всім тілі

Кров його спливала,

І плоть його пресвятая,

Як кора, спадала...

Аж приходить і Іуда,

Як глянув на муки -

Грішми в землю, а сам плаче,

Ходить, ломить руки.

Наостаток з того жалю

Прибігає к лісу,

І у лісі на осиці

Віддав душу бісу.

XXIX

А тим часом на Голгофу,

Стали бога вести

І звалили хрест на него

І казали нести.

І іде він, і несе хрест,

Силоньки немає:

1 ... 23 24
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лiрниковi думи, Степан Васильович Руданський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лiрниковi думи, Степан Васильович Руданський"