Читати книгу - "Похибка першого типу, Invisibility mask"

— Лео, не треба... - я м'яко взяла його обличчя в долоні, ловлячи погляд, повний рішучості.
І вперше, на власний подив, я сама схилилася до нього ближче, стираючи ту межу, яку сама намагалася раніше зберегти.
— Не перетворюй наш перший поцілунок на щось настільки... - я затамувала подих і прошепотіла йому на вухо, — просто не тут і не так.

— Він поїде сьогодні ж, і ти забудеш про нього. Інакше твої маленькі хитрощі більше не спрацюють, Янголе. Не змушуй мене діяти силою, тобі це не сподобається, - голос Лео був тихим, але від його слів стало холодно.

Він нахилився, щоб поцілувати мене в лоб, і цей поцілунок був ніби остаточною крапкою в нашій розмові. На якусь мить я втратила здатність дихати. Відчуваючи теплий дотик його губ на своїй шкірі, я усвідомила, як легко він втручається в моє життя, змінюючи його під себе.

Не озираючись, Лео розвернувся й пішов. Я б і далі стояла тут як в копана, але на мене чекала розмова з Алексом і я відчувала, що це змінить все докорінно. Що ж, час зустрітися зі своїми почуттями.