Читати книгу - "Любов & Рукавичка, Стейсі Мур"

Я закотив очі.

— О ні.

— О так. — Вона примружилася. — Я тепер твоя офіційна удача.

Я хмикнув.

— Тобто тепер перед кожною грою мені треба буде тебе годувати, носити на руках і просити благословення?

Вона зробила вигляд, що задумалася.

— Було б непогано.

Я розсміявся.

— Гаразд, талісмане, ходімо святкувати.

Вона підняла помпони, тріумфально махнувши ними.

— Я тобі казала, що цього разу все буде краще!

Я похитав головою, усміхаючись.

Так, цього разу все точно було краще.