Читати книгу - "Науково-практичний коментар Земельного кодексу України"

До частини другої. На сьогодні відповідного закону - "Про державний земельний кадастр" - ще не прийнято. Цим самим вже близько семи років порушується коментована норма і п. 4 Розділу IХ "Прикінцеві положення" ЗКУ і унеможливлюється законне ведення державного земельного кадастру. Вважаємо це дуже негативним явищем, адже від належного врегулювання цих відносин залежатиме можливість виникнення та переходу прав на земельні ділянки.

Поки що, за відсутності спеціального закону, окрім положень ЗКУ основним актом, що регламентує ведення державного земельного кадастру, є ПКМ від 12.01.1993 №15 "Про порядок ведення державного земельного кадастру".

Правове регулювання ведення державного земельного кадастру, окрім коментованої глави та підзаконних нормативно-правових актів, що розвивають її положення, здійснюється також положеннями ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 23), Господарського кодексу України (ст. 149). Див. також ПКМ від 02.12.1997 №1355 "Про Програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру", від 01.11.2000 № 1619 "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів", наказ Державного комітету України по земельних ресурсах №85 від 26.08.97 "Про затвердження Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів", Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України №97/298/124 від 15.06.2001 "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах 23.05.2003 №135 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного када­стру та удосконалення структури державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", Вказівку Державного комітету України по земельних ресурсах 16.02.1998 №9 "Про створення єдиної системи нумерації земельних ділянок для ведення державного земельного кадастру", затверджені Держкомземом України Тимчасові методичні вказівки по складанню кадастрових планів обмежень і обтяжень щодо використання земель від 04.08.1999.

Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель у правовій доктрині визначається як комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямованих на підвищення зацікавленості осіб, що здійснюють використання земель, у збереженні та відтворенні родючості ґрунтів, здійсненні заходів з захисту земельних ресурсів від негативних наслідків господарської діяльності людини[400].

1. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель включає:

а) надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання і охорони земель;

б) виділення коштів державного або місцевого бюджету громадянам та юридичним особам для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їх вини;

в) звільнення від плати за земельні ділянки, що перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану згідно з держав ними та регіональними програмами;

г) компенсацію з бюджетних коштів зниження доходу власників землі та землекористувачів внаслідок тимчасової консервації деградованих та мало продуктивних земель, що стали такими не з їх вини.

До пункту "а".

Податкові пільги. На даний час податкове законодавство України, передбачаючи 28 видів загальнодержавних податків і зборів (ст. 14 ЗУ "Про систему оподаткування") і 14 видів місцевих податків і зборів (ст. 15 цього Закону), встановлює лише незначні пільги щодо сплати податку на прибуток підприємств та пільги по платі за землю, що за певних умов можуть використовуватися особами, які здійснюють заходи з охорони земель.

Зокрема, п. 8.1.2. ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 передбачає, що витрати на капітальне поліпшення якості земель, не пов'язані з будівництвом, підлягають амортизації. Це означає, що ці витрати можуть бути виключені з прибутку, що оподатковується податком на прибуток підприємств. Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЗУ "Про плату за землю" за землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння, не сплачується земельний податок.

Кредитні пільги. На даний час законодавство не передбачає механізму пільгового кредитування громадян та юридичних осіб, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання і охорони земель.

Потреба у розробці такого механізму існує. На наш погляд, його основою повинно стати надання коштів державного бюджету на зворотній безоплатній або частково оплатній основі відповідним суб'єктам для здійснення заходів згідно із програмами використання і охорони земель.

До пункту "б". Умовою надання коштів законодавець називає факт погіршення земель не з вини суб'єктів, що здійснюють поліпшення (п. "б" ч. 1 ст. 205 ЗКУ), а цільовим призначенням коштів визначив лише відновлення земель. Видається, що доцільніше було б закріпити можливість стимулювання будь-якого поліпшення земель, у тому числі тих, стан яких не погіршувався. Слід сказати, що на практиці закони про державний бюджет на відповідний рік передбачають видатки на "докорінне поліпшення земель" незалежно від причин, що спричинили необхідність такого поліпшення. Відтак, можна з великою долею умовності стверджувати про існування дієвого механізму реалізації коментованої норми..

Виділення коштів державного бюджету у кожному році здійснюється положенням Державного бюджету України на відповідний рік. Зокрема, у ЗУ "Про державний бюджет на 2008 рік" передбачено та 149,5 тис. грн. на докорінне поліпшення земель науково-дослідних господарств (код 6591070), що, звичайно, в масштабах України є суто символічною сумою. Виділення коштів громадянам не передбачено.

Порядок використання цих коштів на сьогодні визначається Наказом Міністерства аграрної політики та Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку викори­стання коштів Державного бюджету України