Читати книгу - "Давня історія України (в трьох томах). Том 3: Слов’яно-Руська доба"

426

Там же. — С. 87; Прокопий из Кесарии. Война с готами. — М., 1950. — С. 407; Агафий. О царствовании Юстиниана. — М.; Л., 1953. — С. 147, 148.

427

Иордан. Указ. соч. — С. 389.

428

Прокопий из Кесарии. — Указ. соч. — С. 388.

429

Симокатта Феофилакт. История. — М., 1957. — С. 178.

430

Бернштам А. Н. Очерки истории гуннов. — Л., 1951. — С. 172.

431

Стасюлевич М. История средних веков в ее писателях и исследованиях новейших ученых. — СПб., 1885. — Ч. 1. — С. 301.

432

Артамонов М. И. Указ. соч. — С. 174.

433

Латышев В. В. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. — Т. 2. — С. 339.

434

Там же. — С. 338.

435

Дестунис Г. С. Указ. соч. — С. 96.

436

Там же. — С. 72.

437

Про близькість болгар і хозар є багато письмових свідчень. Арабські автори Аль-Істархі, Ібн-Хаукаль говорять, що мова болгар схожа з мовою хозар. Вони належать до західнотюркської мовної групи.

438

Артамонов М. И. Указ. соч. — С. 171.

439

М. І. Артамонов, аналізуючи дані Феофана про п’ять племінних вождів болгар, дійшов висновку, що історичними особами є тільки Батбаян і Аспарух. Ім’я Котрага він вважав не власним, а таким, що походить від етноніма племені котрагів або кутригурів. Імена двох останніх синів Кубрата Феофаном не названі. Їх існування М. І. Артамонов вважав маловірогідним. П’ятичленний розподіл племен Великої Болгарії, без сумніву, є домислом візантійського книжника, підказаним самою назвою «болгари», котра, за поясненням Мункачі, означає «п’ять угрів». (Артамонов М. И. Указ. соч. — С. 166.)

440

Чичуров И. С. Византийские исторические сочинения. — М., 1980. — С. 61.

441

Грушевський М. С. Історія України-Руси. — К., 1991. — Т. 1. — С. 160.

442

Коковцов П. К. Еврейско-хозарская переписка в X в. — Л., 1932. — С. 92.

443

Артамонов М. И. Указ. соч. — С. 174.

444

Плетнева С. А. От кочевий к городам. — М., 1967. — С. 188.

445

Артамонов М. И. Указ. соч. — Л., 1962. — С. 339.

446

Путешествие в восточные страны Плани Карпини и Рубрука. — М., 1957. — С. 48.

447

Багрянородный Константин. Об управлении государством // ИГАИМК. — 1934. — Вып. 91. — С. 5, 17.

448

Толочко П. П. Древнерусский феодальный город. — К., 1989. — С. 201, 202.

449

Розов Н. Н. Синодальный список сочинений Илариона — русского писателя XI в.// Slavia. Časopis pro slavanskou filologii. — 1963. — Roc. 32, scs. 2. — S. 161.

450

Повесть временных лет. — Ч. 1. Текст и перевод. Подготовка текста Д. С. Лихачёва, перевод Д. С. Лихачёва и Б. А. Романова; Ч. 2. Приложения. Статьи и комментарии Д. С. Лихачёва / Под ред. В. П. Адриановой-Перетц. — М.; Л., 1950 (далі — ПВЛ).

451

ПВЛ. — Ч. І. — С. 9.

452

Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. — М., 1963. — С. 216—247.

453

Черепнин Л. В. Летописец Даниила Галицкого // ИЗ. — 1941. — № 12. — С. 253.

454

ПСРЛ. — Т. 2 (Ипатьевская летопись). — М.; Л., 1962.

455

ПСРЛ. — Т. 1 (Лаврентьевская летопись) / Под ред. А. Н. Насонова. — М.; Л., 1962.

456

Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов / Под ред. А. Н. Насонова. — М.; Л., 1950.

457

Гудзий Н. К. История древней русской литературы. — М., 1953.

458

Там же. — С. 111.

459

Лихачев Д. С. Слово о полку Игореве. — М.; Л., 1950.

460

Рыбаков Б. А. «Слово о полку Игореве» и его современники. — М., 1971. — С. 159.

461

Абрамович Д. И. Исследование о Киево-Печерском патерике как историко-литературном памятнике. — Спб., 1902.

462

Кузьмин Д. И. Летописные источники посланий Симона и Поликарпа. Археографический ежегодник 1968 г. — М., 1970. — С. 73—92; Кучкин В. А. Фрагменты Ипатьевской летописи в Киево-Печерском патерике Иосифа Тризны // ТОДРЛ. — Л., 1969. — Т. 21. — С. 136—198.

463

Тихомиров М. Н. О русских источниках «Истории Российской» // Татищев В. Н. История Российская. — М.; Л., 1962. — Т. 1. — С. 52; Рыбаков Б. А. Русские летописи и автор «Слова о полку Игореве». — М., 1972, Его же. В. Н. Татищев и летописи XII в. // История СССР. — 1971. — №. 1.

464

Арциховский А. В. Миниатюры Кенигсбергской (Радзивилловской) летописи // Изв. ГАИМК. — М.; Л., 1932. — Т. 14. — Вып. 2; Его же. Древнерусские миниатюры как исторический источник. — М., 1944; Рыбаков Б. А. «Слово о полку Игореве» и его современники.

465

Черепнин Л. В. Новгородские берестяные грамоты как исторический источник. — М., 1969; Высоцкий С. А. Средневековые надписи Софии Киевской