Читати книгу - "Науково-практичний коментар Земельного кодексу України"

будівництва об'єктів (комунікацій, ліній електроні і тимчасових під'їзних шляхів, майданчиків для складання гранту та будівельних матерії тощо. Дане положення відсутнє у коментованій нормі ЗКУ. Звільнення від відшкодування у випадку надання земель для будівництва доріг державного та місцевого значення також не відповідає ЗКУ, положення якого значно ширше і включає усі державні об'єкти дорожнього будівництва.

Аналогічно, не йдеться у ЗКУ про надання земель для будівництва адміністративних будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядування, аеропортів (за винятком ділянок під капітальні споруди).

Неточність можна побачити і у згадці про надання земельних ділянок під індивідуальне житлове і гаражне будівництво, адже у ЗКУ йдеться тільки про будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель.

З іншого боку, надання земельних ділянок для розміщення рибогосподарських підприємств, організацій та установ чомусь не знайшло відображення у нормах постанови.

До частини другої. Внутрігосподарське будівництво включає в себе дії по впорядкуванню території земельних ділянок як правило сільськогосподарських товаровиробників з метою ефективного, раціонального використання площі останніх з урахуванням земле охоронних норм та вимог до підвищення ефективності функціонування такого суб'єкта. Відтак, можливою є зміна місця розміщення господарських будівель та споруд в межах земельної ділянки, зміна площі, місця розташування посівних площ тощо.

При дотриманні суб'єктом норм земельного законодавства щодо цільового використання такої земельної ділянки здійснення заходів по внутрігосподарському землеустрою не тягне обов'язку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Разом із тим, коментоване положення часто використовується з метою недобросовісного уникнення обов'язку щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва. Зокрема, існують випадки будівництва на території фермерських господарств речових ринків тощо, які вочевидь не пов'язані із веденням сільськогосподарського виробництва. Це ставить під сумнів її доцільність.

Стаття 209. Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва

(Дію частини першої статті 209 зупинено на 2002 рік в частині спрямування коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, Автономній Республіці Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським радам згідно із Законом №2905-111 від 20.12.2001)

1. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах:

Автономній Республіці Крим, обласним радам - 25 відсотків;

районним радам - 15 відсотків;

міським, сільським, селищним радам - 60 відсотків, міським радам Києва та Севастополя - 100 відсотків.

   3. Кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються виключно на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

До частини першої. За змістом коментованої статті варто було би вести мову про зарахування на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад коштів, а не втрат. Коментована норма пов'язана з ч. 2 ст. 209 ЗКУ в частині цільового використання отриманих коштів. Передумовою можливого цільового використання коштів відповідно до ч. 7 ст. 13 Бюджетного кодексу України є норма про те, що на відповідну мету можуть бути використані кошти спеціального фонду за рахунок платежів та в межах коштів, що надійшли до цього фонду.

До частини другої. Відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Коментована норма визначає, що кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються виключно на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеу­строю. Використання цих коштів на інші цілі не допускається. Таким чином, їх зарахування має відбуватись до спеціального фонду відповідних бюджетів.

П. 8 ст. 52 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" підтверджує, що надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва є джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів.

Розділ VIII ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Глава 37 Відповідальність за порушення земельного законодавства

Існує велика кількість визначень юридичної відповідальності, які умовно можна поділити на два підходи: (1) широкий, за якого юридична відповідальність розглядається як негативні наслідки, що покладаються на правопорушника (а саме: як негативні наслідки для особи чи організації, що вчинили протиправний поступок[403], правовідносини із застосування негативних заходів до правопорушника; система примусових заходів, що застосовується до громадян, посадових осіб, підприємств, організацій та установ, які порушили закон, з метою покарання винних, припинення та попередження правопорушень та відновлення порушених прав[404], безумовний обов'язок правопорушника зазнавати несприятливих наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру