Читати книгу - "Вибрані поезії"

Сарана
Суціль запнути небо… ні… не може; упасти навскіс — ні, не може також; голодування збільшити не в змозі; розпатрати дерева… я не вірю. Літати, як літають ґвинтокрили, в гармонії переділити простір, перетинати блискавковідводи високих міст — о ні, це неможливо. І все ж її крило таки кружляє; і збільшує голодування людства; і навскіс атакує, й нищить листя; й під сонцем запинає хмарочоси; впродовж віків вертається невтомно, розплоджена, допоки не загине. Благання до Прометея
Побільш свою ти скелю, Прометею; залиш її для жорен гострозубих, які подрібнюють світила ночі, прикуй мене до них, щоб я кружляла. Знов кинь вогонь до мстивих фурій Зевса і батога подай мені з проміння супроти губ розбитих, але правди гілля хай буде стиснуте зубами. Горгонами покрий обличчя Зевса; спусти його собак, і дикі рила хай вишкіряться в темних підземеллях. Я стану мов лоша, що б’є копитом об землю, і летить від нього піна, забризкуючи бороди Олімпу. Син
Він починається в тобі, але ти, сліпа, не знаєш, коли він блукає, ні квітів жінки й шпаги чоловіка, ні з’явлення його душі, ні зору. Гойдаєш ти його, гілка повітря; в пелюстках твого рота він зникає, бо твоя плоть — не плоть: перина плачу, що з усміхом здіймається, волога. Від тіні лона вчула ти тремтіння і відчуваєш, що готова вмерти за того, хто спотворює безжально. Брутальна фраза крок тобі тамує, ще молишся й не відаєш: турляє тебе змія чи янгол, розгорнувшись. Велика картина
Смерть поєднала стовбур перетятий, і капітель, що впала, й павутиння сухе дерев, і повеліла, щоби місяць молився за весь той непотріб. Комаха, налаштована молитись, співати не схотіла там відверто, і небо позіхало в чергуванні своїх повільних і сумних світанків. Олень ударив битими рогами ту капітель і виводок знайшов там — чорне каміння, зуби безголосся. Ні, то була не для митців картина з суттєвим змістом; посувала пензлі на тому полотні загибель спритна. Площини сутінків
Спершу була велика синя тканка, рожевими драконами оббита; дуже висока, звіддалі прибула, але щойно народжена і скромна. Нижче від неї сірі континенти хмаринами прикрились від лазурі; ще нижче пролітало темне птаство і плюскалося у морях проміжних.