Читати книгу - "Мій ізмарагд, Франко І. Я."

«Ворог батько…», XX. «Як пчола…», XXI. «Хто лиш квітки…». Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 32-35.

XXII. «Багатство злом не є…». Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895, кн. 3, с. 324, під спільним заголовком «Із чужих квітників. Із Ізмарагда». Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 25-26) без істотних розходжень порівняно з текстом збірки.

XXIII. «Як риба без води…». Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895, кн. 3, с. 324, під спільним заголовком «Із чужих квітників. Із Ізмарагда». Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 25), текст якого ідентичний з текстом збірки.

XXIV. «Хто в першій чвертині життя…». Вперше надруковано в збірці «Мій Ізмарагд», с. 37.

XXV. Строфи

1. «Пурпуром сонечко сходить…». Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 23, с. 356-357, під спільним заголовком «Приказки». Текст передруку має деякі розходження порівняно з основним текстом. Зберігся автограф (ф. 3, № 193, с. 44) із значними розходженнями порівняно з текстом збірки:

 

Червоно сонечко сходить,

Червоно й криється в морю.

Так будь і ти все однакий

В щастю і в горю.

 

2. «Мужню силу хоч похилить горе…». Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 23, с. 356, під спільним заголовком «Приказки». Зберігся автограф (ф. 3, № 193, с. 36), що не має істотних розходжень порівняно з текстом збірки.

3. «Обрубане дерево знов зеленіє…». Вперше надруковано у журн. «Зоря», 1883, № 23, с. 356, під спільним заголовком «Приказки». Зберігся автограф (ф. 3, № 193, с. 36), що має значні розходження порівняно з текстом збірки:

 

Підтятеє древо знов віти пускає,

І місяць із серпа знов повний стає;

Те зрячи, хай чесний надій не теряє,

Сли доля на нього загнівана б’є.

 

4. «Не цурається правди мудрець…». Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 23, с. 356, під спільним заголовком «Приказки». Зберігся автограф (ф. 3, № 193, с. 37), що не має істотних розходжень порівняно з текстом збірки.

5. «Добру науку приймай…». Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895, кн. 2, с. 161, під спільним заголовком «Із чужих квітників. Із Ізмарагда». Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 21), що не має істотних розходжень порівняно з текстом збірки.

6. «Хто має мудрість, а з неї…». Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895, кн. 2, с. 161, під спільним заголовком «Із чужих квітників. Із Ізмарагда». Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 27), ідентичний з текстом збірки.

7. «Мудрість захована…». Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895, кн. 2, с. 161-162, під спільним заголовком «Із чужих квітників. Із Ізмарагда». Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 27), ідентичний з текстом збірки.

8. «Дурний, хто, помилок лякаючись…». Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 23, с. 356, під спільним заголовком «Приказки». Зберігся автограф (ф. 3, № 193, с. 41), що не має істотних розходжень порівняно з текстом збірки.

9. «Не пливе супроти вітру…». Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 40.

10. «Навіть той, хто в призначення вірить…». Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 23, с. 356, під спільним заголовком «Приказки» Зберігся автограф (ф. 3, № 193, с. 41), що має незначні розходження порівняно з текстом збірки.

11. «Не звикай утертими стежками…». Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895, кн. 3, с. 322. Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 26), що має незначні розходження порівняно з текстом збірки.

12. «Бережи маєток…», 13. «Гість, дитя, і цар, і жінка…». Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 41.

14. «Хто духом низький, не мішайся там…». Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 23, с. 356, під спільним заголовком «Приказки». Текст першодруку має деякі розходження порівняно з основним текстом. Зберігся автограф (ф. 3, № 193, с. 37), який має значні розходження порівняно з текстом збірки:

 

Низький духом не личить туди,

Де для взнеслих будовані трони;

Чи ж на голову чобота хто

Настовбурчить замісто корони.

 

15. «Та й глупі ж ті багатирі…», 16. «Щасливий той багач…», 17. «Отрута є зле вивчена наука…». Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 42.

18. «Скупий - не пан своїх засіків повних…». Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 43. Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 28) з незначними розходженнями порівняно з текстом збірки. Є інший автограф (ф. 3, № 219, с. 28), варіант цього вірша:

 

Скупий волів би свого м’яса

Урізати, щоб бідному подать,

Ніж кришку взять із скарбів своїх,

Що в кліті без хісна лежать.

 

19. «Книги - морська глибина…». Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895, кн. 2, с. 162, під спільним заголовком «Із чужих квітників. Із Ізмарагда». Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 22), який має незначні розходження порівняно з текстом збірки.

20. «Хто власного ума не має…», 21. «Клониться дерево…», 22. «Великі дерева шануй…», 23. «Мухи сідають на ранах…». Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 43-44.

24. «Як військо скликає труба…». Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 44. Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 22), який має значні розходження порівняно з текстом збірки:

 

Як військо збирає труба,

Так ангелів божих скликають

Святії слова.

А в гуслі та флейти де грають,

Пісень де вигукують,- там

Приховок чортам.

 

25. «Лихвар і п’яниця…». Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 45. Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 28), який не має істотних розходжень порівняно з текстом збірки.

26. «На двоє