Читати книгу - "Правила для вигнанців"

до стовпа, коли Вілкен намагалася підняти свою снарядну зброю на Абене. З рукою Мікі щось було не так, але я не мав чіткого зображення, і не хотів відволікати його у даний момент, запросивши повідомлення про пошкодження. Своє передпліччя Вілкен притиснула до обличчя Мікі, ніби намагаючись відштовхнути його, але це було не те, що вона робила. Вілкен мала енергетичну зброю, вбудовану в обладунки передпліччя, і намагалася націлитися, щоб продірявити Мікі голову.

(Мікі міг працювати без голови, але сенсорні входи та камери були б знищені, і це було би дуже незручно.)

Вілкен вимкнула мене зі свого каналу зв'язку, але я скористався її каналом до Абене, щоб обійти блокування: "Це SecUnit. Потрібно поговорити. Консультант Рін може запропонувати вам імунітет від судового переслідування, якщо ви дасте свідчення. - Я сподівався, що це матиме сенс (це був рядок з "Місяця Святилища"), і був впевнений, що це звучало так, ніби я вагався. Я не вагався, і мені не потрібно було, щоб вона мені відповідала, мені просто потрібно було, щоб вона відволіклася, і не подумала про те, що я роблю у її стрічці. - Ваших босів викриють. Що б вам не заплатили, це не компенсує перебування у в’язниці. (Так, це теж було з Місяця Святилища.) Тим часом я несамовито шукав правильний код. Технології компаній, які виготовляють силову броню, відрізняються від тих, які роблять SecSystems, безпілотники, камери, тощо, і архітектура їх систем була іншою, і це все ускладнювало.

Абене вхопилася за снарядну зброю Вілкен, намагаючись вирвати її, але не могла нічого зробити проти броні. Я міг би сказати, що вона поняття не мала про енергетичну зброю у передпліччі, яка була набагато небезпечніша. У стрічці я чув, як Абене казала Мікі відкинути її і втікати, а Мікі відмовлялася на тій підставі, що потім Вілкен застрелить Абене. Відверто кажучи, дехто мав би втікати, але без Мікі, це було очевидно.

Я дійшов до повороту у фойє виробничого блоку, де Абене та Мікі боролися з Вілкен. Її енергетична зброя повільно, але невблаганно націлювалася на голову Мікі, незважаючи на його спробу втримати її, Абене звисала на іншій руці, б'ючи по ній. Приблизно за тридцять секунд мені доведеться покласти Хіруне на підлогу і зробити це важким способом, якщо я не зможу знайти цей код.

На своєму каналі дрон1 повідомив, що не виявив жодної активності, що свідчило про те, що бойові боти не намагалися прорватися через люки, які були запечатані та заклинені. Безпілотник був відключений від мережі і більше не міг отримувати даних про переміщення будь-яких активних одиниць. Це означало, що бойові боти могли закінчувати ремонт один одного (так, вони самовідновлюються, якщо не зруйновано їх основний центр обробки), і незабаром підуть за нами. Ніби мені зараз не вистачало клопоту.

Шалено скануючи обладунки Вілкен, я нарешті знайшов правильний код. Це стало значним полегшенням. Я відкрив канал і надіслав через фід команду "знерухомити".

Причина, чому компанія не використовує броню такого типу, яка була на Вілкен, - не лише тому, що компанія дешева. Таку броню, як у Вілкен, можна хакнути.

Мікі вивільнився і відступив назад, все ще тримаючи своє тіло між Вілкен та Абене. Вілкен застигла на місці (буквально), її обличчя було спотворене гримасою люті, коли вона кричала у комунікатор, який більше не працював. (Я відрізав її комунікацію та канал; я хотів, щоб слідуючі події стали сюрпризом для Герта.) Абене змогла вивільнити снарядну зброю з застиглих пальців Вілкен і схопила її.

Тепер я міг побачити пошкодження Мікі; він мав два енергетичних сплески у свою нагрудну дошку, а права рука була обрубком.

Я сказав: "Все гаразд, я заморозив її броню". Я запустив канал Мікі, щоб переглянути його і побачити, що сталося. Вілкен почекала, поки я зайнявся бойовими ботами, а потім повернулася до Абене та Мікі. Вона швидко рушила до них, сказавши, що має сказати їм щось важливе  не через канал. Потім вона схопила Абене за волосся. Голова Абене була відкрита, її шолом залишився лежати у коридорі, з якого ми почали пошук Хіруне.

Вілкен спрямувала зброю до голови Абене і сказала: "Вибач, нічого особистого". Цей коментар коштував їй спроби вбивства, бо дав Мікі час підбити зброю вгору і опинитися між ними. (Те, що Мікі був ботом замість домашньої тваринки, який переносив речі людей, не означало, що він не був достатньо сильним, щоб відкинути обладнану броню.) Вілкен вдалося опустити зброю і знищити руку Мікі, але це його не сповільнило.

Абене побачила мене і зітхнула: "Хіруне…"

"Вона жива", - сказав я, тому що зараз Абене була озброєна, а травмовані люди зі зброєю змушують мене нервувати.

Мікі жалібно сказав: "SecUnit, консультант Вілкен намагалася застрелити Дону Абене".

Абене перекинула зброю через плече і поспішила до мене. Вона торкнулася обличчя Хіруне, а потім подивилася на мене. "О, дякую, дякую."

Приємно, коли дякують. "Мікі, звіт про пошкодження".

"У мене вісімдесят шість відсотків функціональної спроможності". Він підняв руку без пальців. "Це лише тілесна рана".

Задовбав. Абене повернулася до нього, вражена. "Мікі, твоя бідна рука!"

О, добре, черговий Абене/Мікі лавфест. Я сказав: "Мікі, візьми Хіруне".

Мікі ступив уперед і простяг руки. Хіруне була лише напівсвідомою, але судомно стискала мою куртку. Абене обережно відірвала її руку, і я поклав її на руки Мікі.

Я повернувся до Вілкен. Мене турбувало те, що вона вхопила Абене за волосся. Разом з повідомленням "нічого особистого". Якби Вілкен вистрілила без попередження, Абене була б мертва, а Мікі став купою розсипаного залізяччя. Але Вілкен хотіла, щоб Абене знала, що її зрадили. Це було особисте.

Я не люблю особисте.

Це ще одна причина, чому я не люблю людей-охоронців, коли йдеться про безпеку. Деякі з них надто насолоджуються своєю роботою.

Я підійшов до Вілкен і відстебнув ремінь, який тримав пачки з вибуховими речовинами та інше спорядження. Вона дивилася на мене крізь лицьову панель. Я перекинув ремінь через своє плече і сказав: "Дона Абене, ви могли б не бажати на це дивитися".

Абене відвернулася від Мікі та Хіруне. "Ні!" Тоді вона спокійніше додала: "Я знаю, що ти сердишся, що вона відправила тебе до бойових ботів, але не вбивай її".

Я сердився не на свій рахунок.  Можливість знищення була моєю роботою, коли мене відправляли в ситуації, де стріляють. Я подумав, що все сталося так швидко, що Абене не встигла обробити те, що Вілкен мало не зробила з