Читати книгу - "Подвійна помилка мільярдера, Тала Тоцка"

Ми з бабусею переглядаємося, і я мовчки простягаю ключ.

Не знаю, що сказати, я шокована та розгублена. Мама Янки — якщо я правильно пам'ятаю, її звуть Валентина, — з полегшенням забирає ключ і притуляється до стінки.

— У мене мати захворіла, я до неї в село поїхала, — розповідає вона, дивлячись на бабусю, яка, як і раніше, мовчить, підібгавши губи, — Янку попросила замість мене попрацювати. Грошей їй залишила. Господарі на відпочинок відлетіли, раз на тиждень можна приїжджати до ладу. Так я в них щодня, коли вони вдома. Вони добрі люди, нежадібні. Я попередила, що замість мене донька прибиратиме. Там скрізь камери.

Камери?

Холодію, долоні вмить стають вологими, і я непомітно витираю їх об сукню.

— Минулого тижня Янка сказала, що поприбирала. А що тебе з собою брала, не сказала, засранка. І Гордєєви нічого мені не говорили. Вони в гори збиралися їхати, так що могли бути не на зв'язку, — вона обдаровує мене суворим поглядом. — І тут дзвонять, питають, Валю, навіщо ви відключили камери? Я Янку набираю, а ця коза мені й зізнається, що тобі ключ віддала. І прибрати її попросила.

— Я не вимикала камери... — починаю говорити і осікаюсь.

Я їх забула увімкнути. Точно, той важіль, який мені показувала Янка. Вона сказала, що це теж сигналізація, дворівнева, я ще здивувалася, чому пульти у різних приміщеннях. І коли йшла, геть-чисто забула про другу.

— Я зараз туди поїду, ти мені тільки скажи, — Валентина мнеться, — ви нічого там не брали?

— Що ви собі дозволяєте? — скидається бабуся.— Хочете сказати, моя внучка щось украла?

— Зачекай, бабусю, — зупиняю її і звертаюся до мами Янки: — Ми коли були там разом з Яною, то спочатку прибрали, а потім приготували обід. Продукти брали у холодильнику. Ще ми користувалися кавомашиною та басейном. І рушниками. Яна брала одяг, але це ви вже питайте в неї. Коли я приїжджала сама, то тільки пила каву. А ще попросила сусідського працівника покосити траву на вашій ділянці... тобто ваших роботодавців.

— Отже ж бісова дитина, — Валентина береться за серце і гірко морщиться. Мені стає її шкода.

— Вибачте мені, — кажу їй, — я думала, що це справді будинок вашого родича. Яна там так впевнено почувалася, мені й на думку не могло спасти...

— Та знаю я, знаю, — відмахується вона, — вірю, що ти ні до чого. Це вона спить і бачить себе заміжньою за мільйонером, а в результаті тільки пригоди на свою дупу знаходить. Якби вас спіймали, то без поліції точно не обійшлося б. Ти можеш згадати, що ви їли? Я куплю і назад покладу, щоб ніхто не здогадався. А тебе якщо раптом запитають, скажи, що ти з Янкою там була, бо мене точно звільнять. Де я ще стільки зароблю?

Бабуся мовчки виходить, повертається з гаманцем і простягає Валентині кілька купюр.

— Що це? — незрозуміло витріщається та.

— Це гроші за їжу, яку з'їла моя онука. Беріть, беріть, я знаю, скільки вони коштують. Ваші господарі, мабуть, недешеві продукти купують.

— Не треба, приберіть, — відмахується Валентина, — вона ж не повинна була там безкоштовно прибирати.

Але бабуся все одно всовує їй гроші. Янчина мама йде, а мені так соромно перед бабусею, що не передати.

Мовчу, опустивши голову, і гладжу Марселя, який виліз мені на руки. Якщо бабуся зараз почне читати нотації, я й не пікну у відповідь. Але бабуся лише сумно хитає головою.

— Мені ця Янка одразу не сподобалася. Точно таке було з твоїм вітчимом, я тільки глянула на нього і все зрозуміла. Гнилих людей видно одразу.

Я з нею згодна. Але для мене головне, що на наші стосунки з Артемом Янчин обман ніяк не вплине. Тільки...

Тільки чому він досі не подзвонив?

***

Він заблокував номер Аліни одразу ж, як прокинувся і не побачив її поряд. Звісно, ​​вона втекла, коли зрозуміла, що наробила. Переспала з обслугою сусідського будинку.

Тепер залишилося «випадково» зустріти їх із Гордеєм і кинути в обличчя другу докази зради нареченої. Майже дружини.

Вадим казав, що майбутні молодята забронювали на сьогодні столик у «Саймоні». Ось там він і зустрінеться з колишнім другом та випадковою коханкою.

У тому, що Гордій її покине, сумнівів не було. Все-таки, вони не даремно стільки років були друзями. І якщо Гордєєв знав усі його болючі точки, то болючі точки колишнього друга для Артема теж не були таємницею.

Тут важливий навіть не сам факт зради. Сергій ніколи не пробачить те, що Аліна дала можливість Асадову відігратися. Взяти реванш. Принизити його перед Артемом.

І начебто він усе правильно зробив, зрадниці іншого не заслуговують. Але всередині щось муляло і не давало спокою.

Сама Аліна. Вона настільки не вписувалася в усі їхні схеми, що Артем насилу змушував себе сприймати її як дівчину Гордія. Принаймні вчора ввечері та всю ніч він про це точно не думав.

І тепер намагався не думати, бо накривало.

Не думати не виходило, особливо коли загрюкала хвіртка в сусідньому будинку. У нього мало серце не вистрибнуло з грудної клітки, одразу до воріт кинувся.