Читати книжки он-лайн » Публіцистика 📰🎙️💬 » Коли кулі співали, Роман Миколайович Коваль

Читати книгу - "Коли кулі співали, Роман Миколайович Коваль"

215
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 236 237 238 ... 249
Перейти на сторінку:
[687]

Голос Труда (Полтава). — 1923. — 14 октября. — № 234 (981).

(обратно) [688]

ДАПО, ф. р-1855, оп. 5, спр. 2, арк. 3.

(обратно) [689]

ЦДАГО України, ф.1, оп. 20, спр. 692, арк. 169.

(обратно) [690]

ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 615, арк. 171.

(обратно) [691]

Бондар О. Вказана праця.

(обратно) [692]

Цю інформацію надав к. і. н. В. Ревегук.

(обратно) [693]

ДАПО, ф. р-7473, оп.1, спр. 112, арк. 68.

(обратно) [694]

ДАПО, ф. р-7473, оп.1, спр. 119, арк. 35.

(обратно) [695]

Голос Труда (Полтава). — 1923. — 14 октября. — № 234 (981).

(обратно) [696]

Бондар О. Вказана праця.

(обратно) [697]

Голос Труда (Полтава). — 1923. — 14 октября. — № 234 (981).

(обратно) [698]

З приватного архіву Володимира Семеновича Савченка (1963 р. н.), уродженця с. Вереміївка, двоюрідного онука отамана.

(обратно) [699]

Голос Труда (Полтава). — 1923. — 15 ноября. — № 260 (1001).

(обратно) [700]

Там само.

(обратно) [701]

Там само.

(обратно) [702]

Там само.

(обратно) [703]

Голіченко В. Вартові революції. — Київ: В-во політичної літератури, 1966. — С. 141.

(обратно) [704]

Симон Васильович Савченко народився 23 вересня 1919 року, а ім’я йому дав батько — старшина Армії УНР — на честь Головного отамана Армії УНР.

(обратно) [705]

С.В. Савченко, у 1943 році голова сільради с. Тимченки (куток Вереміївки, що виокремився у село), стверджував, що в 1930-х роках каральні органи знищили у Вереміївці більше людей, ніж загинуло на фронтах Другої світової війни.

(обратно) [706]

Доценко О. Зимовий похід (6.ХII.1919 — 6.V.1920). — Варшава: Український науковий інститут, 1932. — С. 152–153.

(обратно) [707]

Петлюровские атаманы 1922-25 гг. в 29 томах. ДА СБУ, арх. 66646, т. 12, спр. 2291133, арк. 1–41.

(обратно) [708]

Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма. — Київ: Планета людей, 2002. — С. 423.

(обратно) [709]

У вироку є твердження, що Андрій Гулий — «колишній підполковник царської армії».

(обратно) [710]

Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. 1917–1921. — Київ: Темпора, 2003. — С. 65–66.

(обратно) [711]

ДА СБУ, арх. 66646, спр. 2291133, т. 12, арк. 1–41.

(обратно) [712]

Там само.

(обратно) [713]

Нині м. Котовськ Одеської області.

(обратно) [714]

Доценко О. Вказана праця. — С. 12–13.

(обратно) [715]

ДА СБУ, арх. 66646, спр. 2291133, т. 12, арк. 1 — 41.

(обратно) [716]

Доценко О. Вказана праця. — С. СХХХIХ.

(обратно) [717]

ЦДАВО України, ф. 1824, оп. 1, спр. 21. На документі стоїть кругла печатка: «Штаб к-го повстанцями півдня».

(обратно) [718]

Там само.

(обратно) [719]

Доценко О. Вказана праця. — С. СХХХVII.

(обратно) [720]

Мазепа І. Вказана праця. — С. 290.

1 ... 236 237 238 ... 249
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коли кулі співали, Роман Миколайович Коваль», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Коли кулі співали, Роман Миколайович Коваль"