Читати книгу - "Країна Моксель, або Московія. Книга 2"

слов’янами. Курганні розкопки. археолога О. С. Уварова засвідчили: в мерянській землі присутній лише фінський етнос. Саме меря, і тільки вона, жила в IX—XІІІ століттях у давній землі Московії. І, як засвідчили російські історики, була вкрай відсталою, сповідуючи язичницьку віру цілком фінського (мордовського) штибу. Розкопки стали тому свідченням.

3. Монети VIII—XII століть, знайдені в мерянській землі під час курганних розкопок

У цьому розділі вивчимо питання про монети, знайдені археологом О. С. Уваровим під час курганних розкопок у мерянській землі. Наявність безлічі давніх монет свідчить, як мінімум, про два безсумнівних фактори: перший — навіть у ті давні часи меряни мали зв’язок з навколишнім світом і вели торгівлю як із сусідами, так і з заїжджими з далеких країн торгівцями. Цілком зрозуміло: головним мерянським торговельним товаром були хутра і шкіри диких звірів. У ті часи ліси кишіли звіриною.

Іншим безсумнівним фактором є свідчення проживання мері на своїй споконвічній землі впродовж тривалого історичного періоду. Наявність, скажімо, арабських монет IX—X століть або німецьких монет XI—XII століть свідчить, що меряни саме в той час жили на своїй мєрянській землі. При цьому наявність європейських і азійських монет підтверджує думку, що меряни вели торговельні справи як з азіатськими, так і з європейськими країнами і народами.

Торгівля зі Сходом і Заходом мала певні нюанси. У першу чергу — щодо часу. Як свідчать арабські мандрівники X століття, меряни в ті часи вели торгівлю переважно через Волзьку Булгарію — потужну, розвинену державу, — використовуючи її як посередника, тому що: "Ніхто не їздить для торгівлі далі Булгара (столиця країни. — В. Б.).., бо тубільці вбивають іноземців”. Слід гадати, що в цих питаннях меряни не робили винятків і для представників західних народів.

Погляньте, як, здавалося б, незначний факт перекреслив московську брехню, нібито новгородські і київські князі мало не як до себе додому їздили в X столітті в так звану ростовсько-суздальську землю. Звичайна московська вигадка. Побажали для себе, як завжди, винятку з правил.

Вочевидь, у IX—X століттях торгівля мері із Заходом була обмежена, тому що найближчими культурними центрами були Новгород і поселення на Балтійському морі, за багато сотень кілометрів від "Мерського стану", а прямого водного сполучення по "головній Мерянській дорозі — Волзі'" — не існувало. В результаті цього, у VIII—X століттях меряни мали переважно зв’язок зі Сходом, тобто з Волзькою Булгарією. Цю жорстоку правду засвідчили й монети, знайдені в мерянських курганах. Серед більш ніж 300 монет із XII століть понад 180 — азійського походження, їх відносять до VIII—X століть. Факти невблаганні? Дуже мало монет європейських, що були в обігу на той час.

Хоч які байки пропонували б так звані російські "літописні зводи", факти свідчать: у VIII—X століттях меряни ростовсько-суздальської землі практично не мали ніяких зв’язків із Новгородом, Києвом і Балтійськими країнами. Ця істина підтверджена джерелами, які містилися в мерянських могильних курганах. До речі, хочу нагадати: археолог О. С. Уваров і професор Д. О. Корсаков своїми роботами засвідчили дуже цікаву істину: саме в IX—X століттях тривало освоєння мерянами своєї західної та північної землі. Послухаємо:

"По Шексні колонізаційний рух (Мері) проникав до Білоозера та поширювався від нього далі у Двінську землю".

А не навпаки, як "проповідують" великоросійські "байкарі від історії". Знаючи, як були ’'знайдені" катерининські "літописні зводи" і яку мету вони переслідували, ми не маємо до них довіри.

Уже неодноразово пропонувалося затятим захисникам "московського слов’янства" зробити в Європі незалежні хімічну, біологічну, бактеріологічну й тому подібні експертизи паперу, чорнила й почерків найстарших "літописних зводів", які зберігаються в російських бібліотеках, і переконатися, до якого часу вони належать. Адже навіть серйозні російські вчені не сумніваються, що ми маємо справу з книгами XVIII століття. Катерининські часи!

Один серйозний московський професор-демократ у 1991 році на мою пропозицію провести подібну експертизу спочатку довго мовчав, хапаючи ротом повітря, мов риба, витягнена з води, після чого бовкнув:

— Тепер я розумію, за що вас, хохлів, засилали за старих часів на Соловки та в Магадан!

Довелося нагадати професорові, що в Магадан і Соловки засилали справжніх українців. Тому що хохли ніколи не були українцями, як кацапи ніколи не можуть стати росіянами. Це вироджені відщепенці й мутанти. Вони завжди ходили в парі: кацап — хохол. Як двостороння єдина медаль.

Такий вірус російського шовінізму. І серед демократів — прижився.

Повернімося, однак, до монет мерянської землі. Ось що писав про них О. С. Уваров:

"Перевага східних монет перед західними свідчить, що мерянська торгівля зі Сходом була більш жвава, ніж із Заходом; при цьому факт, що східних монет, карбованих до ХІ століття, збереглося аж стільки, показує, що ці комерційні зносини почалися зі Сходом набагато раніше, ніж торгівля із Західною Європою" [4, с. 75].

"Перші західні монети (з Німеччини) належать до X століття, а перші англосаксонські — до кінця X і початку XI століття" [4, с. 75—119].

Археолог О. С. Уваров робив свідому помилку уподібнюючи рік випуску монети в чужій, далекій країні, з роком її появи в мерянській землі. Скоріше за все, монети з'являлися серед мерян через кілька десятків років після їхнього карбування. Гадаю, у цьому годі сумніватися. У своїй книзі граф О. С. Уваров свідомо "зсував час". Що цілком зрозуміло. Адже й він квапився якнайшвидше "ослов'янити" мерян.

Звертаю увагу на ще одну цікаву істину, яку замовчують російські історики. Погляньте, навіть так звані "літописні зводи" видали "на гора" цікавий факт: у жодному з них з 913 до 988 року не згадується так звана ростовсько-суздальська земля. Начебто и та й зовсім не існувало. Вище ми подавали слова професора Д. О. Корсакова з цього приводу. Цей факт, разом з фактом відсутності в мерянській землі європейських монет IX — більшої частини X століття, засвідчив відсутність зв’язків мері зі слов’янськими Києвом, Новгородом та іншими європейськими народами. Цьому не варто дивуватися. Великоросійські "автори літописних зводів" і не сподівалися, що колись комусь буде дозволено зруйнувати їхню брехливу "теорію".

У цьому розділі не будемо заглиблюватися в нетрі російських "літописних зводів", щоб підтвердити дослідження професора О. О. Шахматова, з яких випливає, що раніше, до 913 року, жоден із київських князів не з'являвся в так званій ростовсько-суздальській землі, або, вірніше, у землі народу моксель. То були елементарні вигадки авторів "історії, переважно Росії".

Послухаймо знову графа О. С. Уварова. Цього разу — його думки стосовно Візантії та візантійських монет:

"...Ми повинні взагалі зауважити, що, судячи