Читати книгу - "Божий світильник"

Кейта. Хлопець, щоб завоювати довіру змовників, спершу дав згоду й повівся, як шибай голова, ладний за відповідну платню на що завгодно. Але річ у тім, що Нік був син другої дружини Сільвестра, з якою той поводився дуже жорстоко і зрештою вигнав її помирати в злиднях. До самої своєї смерті мати крапля по краплі вливали в синову свідомість почуття ненависті до Мейх'ю, яка з роками не пригасала, а навпаки, розгоралася. Кейт приєднався до змовників з однією метою — знайти багатство свого вітчима і взяти собі ту частку, яку Сільвестр украв у його матері. Хлопець від самого початку не мав наміру вбивати Еліс, тобто виконувати призначену йому роль. Під носом у Квіна й Торна Кейт першого ж вечора вивіз Еліс з будинку, але не задушив її й не закопав, як наказувала Олівія, а сховав у лісі, в одній тільки йому відомій хатині. Він потайки заносив дівчині їжу, коли ото йшов у Чорний дім шукати золото, — й вирішив тримати її полонянкою, поки знайде скарб, забере свою частку й зникне. Але, взнавши свою полонянку ближче, Кейт покохав її і одного разу, прийшовши в хатину, все їй розповів. Прихильність Еліс додала йому сил, і він, над усе турбуючись про її безпеку, умовив дівчину залишатись у схованці, аж поки знайдуть золото. Після цього вони вдвох збиралися викрити Олівію.

Зла іронія всієї цієї історії, як казав згодом Еллері Квін, полягала в тому, що мета змови й контрзмови — Сільвестрове золото — залишалася такою самою примарною, яким був спершу Чорний дім. Незважаючи на найретельніші пошуки в будинку й навколо нього, навіть найменших слідів золота не виявили.

— Я запросив вас до своєї скромної оселі, — добродушно сказав Еллері Квін через кілька тижнів, — щоб перевірити одну свою думку, що просто волає, вимагаючи перевірки.

Еліс і Кейт здивовано перезирнулися. У найзручнішому кріслі Еллері поважно сидів елегантний, самовпевнений, добре відпочилий Торн.

— Я радий, що комусь щось спало на думку, — гірко всміхнувся Кейт. — Я жебрак. Еліс теж не багатша від мене.

— Вам бракує філософського ставлення до багатства, — холодно зауважив Еллері. — У містера Райнака це одна з чарівних рис його вдачі. Бідолашний доктор! Цікаво, чи йому подобаються наші в'язниці?..

Він поворушив кочергою жар у каміні.

— Міс Мейх'ю, наш приятель Торн, мабуть, уже дощенту зруйнував будинок вашого батька. А що, немає золота, Торне?

— Нічого, крім сміття, — скрушно зітхнув адвокат. — Ми не пропустили жодного камінця.

— Все правильно! Отже, якщо подивитися на це діло тверезо, то є дві можливості: або багатство вашого батька, міс Мейх'ю, існує, або його немає взагалі. Якщо він сказав неправду й багатства немає, то справу можна вважати закінченою, і вам з вашим любим Кейтом залишається порадитись і вирішити: або жити з гордо піднесеною головою жебраками, або здатися на ласку благодійного товариства. Але припустімо, що багатство, як і запевняв ваш батько, існує. І заховав він його десь у будинку. Що тоді?

— Тоді, — зітхнула Еліс, — воно безслідно зникло.

Еллері розсміявся.

— Не зовсім так. У всякому разі, з мене цих зникнень досить. Давайте подивимося на проблему з іншого боку. Що було в будинку за життя Сільвестра Мейх'ю таке, чого там немає тепер?

Торн витріщив очі.

— Якщо ви маєте на увазі… е-е… тіло…

— Ну, це ви вже занадто, Торне! До того ж була ексгумація. Думайте!

Еліс повільно перевела погляд на пакунок, що лежав у неї на колінах.

— То ось чому ви попросили прихопити з собою материн портрет!

— Гадаєте, старий свідомо вводив нас в оману, коли казав, що його багатство — золото? — вигукнув Кейт.

Еллері, всміхаючись, узяв у дівчини пакунок, розгорнув його, хвилину вивчав великий портрет матері Еліс, а тоді повернув портрет другим боком до себе й упевнено відвів картонку. Золотисто-зеленим каскадом на коліна йому посипалися папери.

— Цінні папери! — всміхнувся Еллері. — Хто сказав, що ваш батько був несповна розуму, міс Мейх'ю? Він був дуже розумний джентльмен. Ну, ну, Торне, не будьте таким цікавим! Залишмо цих щасливих дітей самих!

Примітка
1

Англійський лексикограф XVIII ст.

(обратно)
Оглавление Еллері Квін БОЖИЙ СВІТИЛЬНИК РОЗДІЛ ПЕРШИЙ РОЗДІЛ ДРУГИЙ РОЗДІЛ ТРЕТІЙ РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ ЕПІЛОГ