Читати книгу - "П’ятнадцятирічний капітан"

бом-брамсель. Грот-щогла несе менше вітрил: лише косий грот, а над ним — топсель. Між цими двома щоглами на штагах, які кріплять грот-щоглу попереду, можна підняти ще три яруси косих вітрил-стакселів. І нарешті, на бушприті — похилій щоглі, що стирчала попереду носа, — піднімають три клівери: зовнішній, внутрішній і бом-клівер.

Клівер, стакселі, косий грот і топсель легко ставити і прибирати просто з палуби, не піднімаючись на реї. Проте встановлення вітрил на фок-щоглі вимагає морської виправки. Для того аби провести будь-який маневр з цими вітрилами, потрібно дістатися вантами на стеньгу, брам-стеньгу чи бом-брам-стеньгу. Лазити на щоглу доводиться не лише для того, аби підняти чи прибрати вітрило, але й тоді, коли потрібно зменшити його площу, підставлену до вітру, — «взяти рифи»,[33] як кажуть моряки.

Тому матроси повинні вміти лазити по пертах[34] — канатах, які вільно підв’язані під реями, і працювати однією рукою, тримаючись іншою за канат. Маневр цей небезпечний, особливо для новачків. Не кажучи вже про бортову і кільову качку, яка відчувається тим потужніше, чим вище матрос піднімається на щогли, щонайменший порив свіжого вітру, який зненацька може наповнити вітрила, скине матроса за борт.

Отож, на Тома та його товаришів чекала небезпечна робота. Вітер дув помірний. На морі не встигло ще здійнятися хвилювання, і качка була невеличка. Коли Дік Сенд, за сигналом капітана Гуля, повів «Пілігрим» до місця катастрофи, на судні були підняті косий грот, клівер, фок і марсель. Щоб знятися з дрейфу, потрібно було перебрасопити всі вітрила на фок-щоглі. Негри без особливих зусиль допомогли йому у цьому маневрі. А щоб іти у повний бакштаг, тепер достатньо було підняти брамсель, бом-брамсель, топсель і стакселі.

— Друзі мої, — сказав молодий капітан своїм помічникам, — максимально точно виконуйте всі мої накази, і справи у нас підуть чудово.

Стоячи за штурвалом, Дік Сенд дав команду:

— Томе, травіть шкот!

— Травити?

Том боязко взявся за трос, не знаючи, що з ним робити.

— Так-так, травіть! Це означає — послабити шкот! І ви, Бате, робіть так само! Так, добре! Тепер витягуйте. Витягуйте ж, Бате!

— Ось так?

— Так, так! Дуже добре! Геркулесе, ваша черга! Ну ж-бо, зробіть зусилля, тут потрібна сила!

Просити Геркулеса «зробити зусилля» було щонайменше необережно: велетень рвонув снасть так потужно, що мало не обірвав зовсім.

— Не так сильно! — закричав Дік Сенд, всміхаючись. — Так ви вирвете щоглу з гнізда!

— Та я ж ледь-ледь потяг, — виправдовувався Геркулес.

— Це називається «ледь-ледь»? От що, Геркулесе: ви вже краще тільки робіть вигляд, ніби тягнете. Цього буде достатньо. Увага, друзі! Потравіть ще… Послабте!.. Так… Закріплюйте… Та закріплюйте вже!.. Не розуміють! Ох, та прив’язуйте! Отак, так! Добре! Дружніше! Обирайте браси!

І всі щогли фока, у якого ліворуч браси були послаблено, повільно повернулися.

Вітер наповнив їх, і судно рвонуло вперед. Далі Дік звелів послабити шкоти клівера, а потім покликав негрів на корму.

— Чудова робота, друзі мої! — похвалив Дік Сенд матросів. — А тепер берімося до грот-щогли. Лише дивіться, Геркулесе, нічого не рвіть і не ламайте.

— Намагатимуся, — сором’язливо відповів велетень, не наважуючись дати тверду обіцянку.

Наступний маневр вийшов у матросів вже значно легше. Косий грот було поставлено під потрібним кутом, він відразу наповнився вітром, і його потужна дія додалася до дії передніх вітрил.

Далі над косим гротом підняли топсель, а оскільки він був просто узятий на гітови,[35] достатньо було підібрати фал, обрати[36] галс,[37] а далі закріпити їх. Але Геркулес, його друг Актеон, не беручи вже до уваги маленького Джека, який також заходився їм допомагати, підібрали фал так сильно, що він луснув.

Усі троє попадали горілиць, на щастя, не завдавши собі жодної шкоди. Хлопчик був у захваті.

— Нічого, нічого! — крикнув молодий капітан. — Зв’яжіть кінці фала і тягніть, лиш не так сильно!

Нарешті вітрила було закріплено належним чином, і Діку Сенду не довелося навіть відійти від стерна. Тепер «Пілігрим» швидко йшов на схід, і залишалося лише стежити за тим, аби судно не відхилялося від курсу. Це було простіше простого, бо вітер був помірним, і судно не хитало.

— Чудово, друзі мої, — сказав Дік Сенд. — Невдовзі ви станете справжніми моряками.

— Намагатимемося, капітане Сенд, — відповів за всіх старий Том. Місіс Уелдон теж похвалила старанних матросів. На похвалу заслужив і маленький Джек: адже він трудився не покладаючи рук.

— Мені здається, Джеку, що ти обірвав фал, — посміхаючись, сказав Геркулес. — Ти такий сильний! Не знаю, що б ми робили без тебе! Хлопчик зашарівся від задоволення і міцно засмикав руку свого друга Геркулеса.

Проте «Пілігрим» ніс ще не всі вітрила. Не були підняті брамсель, бом-брамсель і стакселі. А між тим при ході у бакштаг вони могли значно пришвидшити хід «Пілігрима». Дік Сенд вирішив підняти й ці вітрила. Якщо стакселі можна було поставити без особливих зусиль, просто з палуби, то з прямими вітрилами фок-щогли справи були гірші: аби підняти їх, потрібно було лізти на реї. Не бажаючи ризикувати життям недосвідченої команди, Дік Сенд сам взявся до цієї роботи.

Спершу він передав Тому штурвал і показав, як потрібно керувати судном. Далі поставив Геркулеса, Вата, Актеона і Остіна біля горденів брамселя та