Читати книгу - "Виходь за мене, милий, Міа Натан"

Отож, я вирішила, що прийшла моя черга включитися в нашу сексуальну зарубу. Ми ще побачимо, хто кого вимучить та навчить життю!

Одного вечора я набрала нашу невеличку джакузі тепленькою водичкою, додала у воду кілька крапель моїх улюблених ефірних олій, збила густу білу піну. Аж самій захотілось залізти, яка то була краса! Хоча, як не дивно, у нас Макс полюбляє всі ці пінні бульбашки, я віддаю перевагу звичайнісінькому душу.

Так от, коли все було готово, я звернулася до Максима.

- Макс, я подумала, ти для мене скільки всього хорошо робиш кожного дня! Хочу, щоб ти знав — я дуже це ціную! Й хочу для тебе зробити хоча б щось. Я тобі набрала ванну. Не відмов, будь ласка. Сподіваюсь, тобі сподобається.

Він спочатку подивився чи то здивовано, чи недовірливо. Потім відповів:

- Добре.

Побачивши білу пінну хмаринку, він запропонував до нього приєднатися. Як я і думала! Я трошки для порядку повіднікувалась, але врешті погодилась.

- Вмощуйся зручніше! Я зараз! Буквально пару хвилинок.

Я швиденько перевдягнулась у симпатичну шовкову піжамку з коротенькими шортиками та топом з перламутровими, до речі, ґудзиками. Взяла на кухні тацю з заздалегідь приготовленим шампанським й пішла до Макса у ванну. Він був вражений.

- Ого! Приєднуйся швидше!

- Давай спочатку вип'ємо шампанського! А то нагріється.

Ми випили по бокалу грайливого вина. Я повільно, Макс майже відразу.

- Кать, ти якщо будеш аж так смакувати те шампанське, вода вихолоне.

- А й справді!

Я відставила келих вбік. Почала повільно ґудзик за ґудзиком розстібати топ. Бачили б ви вираз обличчя Максима! Коли всі вони були розстібнуті й прийшов час, так би мовити, оголитися, я повернулась до нього спиною й зняла топік. Потім через плече подивилась на нього й сказала:

- Знаєш, ванни — це таки не моє. Та й тобі буде зовсім мало місця. Це ж все я для тебе зробила. Насолоджуйся!

Й прожогом вискочила з ванни.

Мені здається, жарт він не оцінив. Й досить сильно образився. У всякому разі у ванні він не затримався. Вийшов буквально за мною. Я ледь встигла одягнутися. Цілий вечір зі мною не розмовляв. Так само мовчки ліг спати. На мене нуль уваги, хоча я й лишилась в шовковій піжамі, а не у своєму вічному Мікі Маусі.

Я подумала, що, мабуть таки дійсно перегнула палку. Щобільше, вже почала подумувати про те, якби так сформулювати те кляте прохання, щоб саму себе не принизити. Чесно, мене мутить варто тільки уявити, як я підходжу до Максима й така: “Візьми мене, милий!” Фу, гидота!

Але всі мої докори сумління й навіть думки про капітуляцію були абсолютно марні! Максим помстився мені цієї ж ночі. Витончено й безжально!

Я прокинулась від того, що він уві сні повторював ім'я Аніти!