Читати книгу - "Бурштиновий Меч 1-6, Ян Фей"

з нього шкіру на очах у всіх.

?

У той момент він відчував лише почуття сорому і гніву з ніг до голови. Він вступив у змову з і став пішаком Сутінкового Дракона. Хоча барон Даль жодного разу не пошкодував про це, все-таки це була тіньова справа. Ключовим було те, які докази мала інша сторона, щоб все це довести?

Якщо не було доказів, то хіба це не просто нісенітниця?

Було б добре, якби він мав рацію, але що, якби ключ був неправильним? Хіба це не наклеп?

Барон Даль був вкрай засоромлений і розгніваний. — розлючено спитав він.— Яке право має той хлопець говорити, що ми вступили в змову з Сутінковим Драконом? Це просто нонсенс!

Маячня? Брандо засміявся.

Чи може бути, що ці речі не є кристалічними скупченнями, а ці монстри-вбивці не є підковоподібними черв'яками? Або вибачте, що я не зміг побачити, що ці два кляті монстри є сутінковими видами?

Ви, звідки ви їх знаєте?

.

Барон Далер був приголомшений.

.

Холліс теж насупився. Хоча йому також було цікаво, що цей простий смертний може з першого погляду відрізнити сутінковий вид від звичайних монстрів. У розвідці інша сторона була просто людським лордом з певним легендарним досвідом, але те, що знала інша сторона, очевидно, перевершувало його очікування.

Вперше саасальдський чарівник ледь відчув, що з їхнім інтелектом, схоже, щось не так.

Але ще більше його розлютила дурість барона Даля. Якщо він і раніше міг ухилятися від цього, хіба все це не рівнозначно зізнанню без тиску? Не дивно, що цей хлопець завжди був повним невдахою. Він був просто багнюкою, яка не могла витримати стіну.

—

Добре. Це відкриття змусило Холліса все більше і більше відчувати, що було б нерозумно протистояти цій людині тут. Але навіть якби інша сторона знала більше, мертві не могли говорити. Він байдуже махнув рукою і сказав: Твоя нісенітниця звучить дуже по-новому, але я не маю багато часу, щоб витрачати на тебе багато часу. Смертний, на цьому наша розмова закінчується. Далі я дам вам зрозуміти, в чому справжня правда —

.

Брандо якусь мить мовчав.

Коли всі подумали, що йому нічого не залишається, як схилити голову перед дійсністю, молодий граф підняв голову з безтурботним виразом обличчя.

Правда в тому, що людей багато? — відповів він.

Ха, барон Даль, здавалося, нарешті вловив лазівку в словах Брандо. Він різко і саркастично сказав: «Скільки років нашому графу в цьому році? Ви ж не настільки наївні, щоб думати, що поле бою – це все-таки лицарський поєдинок, чи не так?

Брандо похитав головою. Йому набридло розмовляти з цим клоуном.

Але він все одно запитав: У мене до тебе питання, Даль. Як влаштований ?

Барон Даль був приголомшений, а потім відповів: Ви говорите про мою прекрасну племінницю. Не хвилюйтеся, з нею все гаразд. Але я скоро її знайду. Ха-ха, на той час я не можу гарантувати, що вона зможе побачити тебе цілим.

.

Але у вас не буде шансів.

.

— відповів Брандо.

Що ти сказав? Барон Даль не чув цього виразно.

Але в цей час Брандо трохи підняв голову.

—

У тому місці, де він шукав —

Над похмурим небом з густих хмар падав промінь зеленого світла і приземлявся прямо посеред поля бою.

,

Неземний, дівочий голос лунав по всьому полю бою

. 86 77 65 40 33 11%

Координати переходу визначені. Повернення енергії до 86 77 65 40 33 11%. Перехід завершено. Починає матеріалізуватися. Вальгалла приживається. Перерахунок координат

.

Вальгалла прибула до цільової точки.

1490

Розділ 1490

.

Зелений блиск ледь помітно розтікався.

.

У повітрі з'явилася ледь помітна зелена тінь.

Це було схоже на поему, що пливе на вітрі, пишну і величну. Високий балдахін розкинувся, наче парасолька, що вкриває небо. Величний і прямий стовбур дерева був прямий, як велетенська вежа в хмарах. Зграї птахів, змахуючи крилами, оточували ліс на вершині хмар, повільні й елегантні, величні й пишні.

.

Це була і фортеця, і святий палац воїнів, і храм богатирських духів. У хмарах шар за шаром виникали фортеці, збудовані на переплетених гілках. Серед незліченних веж витісняли важкі балісти. Холодне світло мерехтіло на балістах, які були зроблені зі сталі.

.

Ряди ельфів-ельфів у легких обладунках йшли вгору по міській стіні. За командою капітана-лучника вони зупинилися, а потім повернулися обличчям до поля бою. Кути довгих луків вони поклали в руках на землю і рухалися в унісон. Луки сяяли м'яким сріблястим блиском і стояли, як ліс.

Ву

.

Протяжний звук горна відлунював на північному вітрі.

Усі на полі бою дивилися вгору з Сіель око відкритими ротами. Їхні обличчя мали тьмяний вираз, коли вони тупо дивилися на цю сцену.

Довгий меч у чиїйсь руці впав на землю, але він цього не знав.

.

Рицарські скакуни неспокійно рили землю чотирма копитами і пирхали, але Лицар тримав віжки, не відчуваючи цього, як кам'яну статую на спині коня.

!

Що, що це таке? Рот барона Даля був досить великий, щоб напхати качине яйце, і навіть очні яблука вискакували. Що це в біса таке?!

Він підсвідомо хотів схопити людину поруч, але Холліс відштовхнув цього надокучливого хлопця. Вираз очей Вождя чарівників Сасардів вже не можна було назвати шоком. Він одразу обернувся до інших і заревів:

!

Атакуйте швидко, не дайте йому закінчити позицію. Це заклинання переходу до верхнього плану!

!

Ах, ні, ми замкнені чарами!

Це Космічне заклинання. Усі заклинання закріплення автоматично стають неефективними!

, —

Скандуйте реакцію, використовуйте метод беззвучного лиття —

!

Неможливо, з другого по третій рівень закону Тіамат всі заблоковані. Інша сторона прямо позбавила нас наших повноважень!

!?

Він конкурує з нами за владу!?

Хто це? Як це можливо!

Ні, він запечатав усі проходи, пов'язані з космосом Його неможливо зупинити. Закон простору тут втратив свою силу

Тобто

.

Чарівники були в шквалі.

.

Але Холліс мовчки зупинився. Він обернувся і подивився на фортецю, яка, здавалося, переходила з фантазії в реальність. Він раптом все зрозумів.

.

Зупиніться, сказав він, це Свята фортеця. Вона має найвищий авторитет у цій сфері, з нею нічого не вдієш.

.

Всі перезирнулися.

!

Холліс махнув рукою. Чого ви чекаєте? Підготуйте флот до зустрічі з ворогом!

Графа Яньбао він не хотів згадувати. він..

Тільки тоді барон Даль відреагував. Його вузькі очі блиснули образою, я проведу їм урок