Читати книгу - "Остап Вишня. Невеселе життя, Сергій Анастасійович Гальченко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Это вероятно является личным толчком всех его политических настроений националиста.
«ЮРЬЕВ».
Верно:
НАЧ. СЕКРЕТАРИАТА УМГБ ПО ГРОЗНЕНСКОЙ ОБЛ. —
капитан (ПОЛЯКОВ) [Підпис]
Донесення агента «Стрела» начальнику відділення 3 відділу 2 управління НКДБ УРСР Шевку
20 травня 1946 р.
Строго секретно
ВЫШНЯ сейчас в плохом состоянии. Последние полтора месяца он совершенно спился. Его почти невозможно увидеть трезвым и редко он бывает только подвыпивши, а в большинстве – совсем пьян. Он изменился и внешне осунулся, болеет. Его жена плачет, не зная, что делать. Если она закрывает его в квартире, он наровит удрать через окно. Но в большинстве приносит водку домой и пьет дома, или забегает в киоски, торгующие водкой, на базар – к рундукам.
Я разговаривал с его дочерью, студенткой Мурой, интересуясь, кто же спаивает ВЫШНЮ. Мура отвечает, что никто его не спаивает и пьет он с кем угодно, кто подвернется, а если никто не подвернется, то пьет сам. Она говорит о том, что надо бы принять насильственные меры – насильно отправить ВЫШНЮ в институт (кажется в Ленинграде), где лечат алкоголиков. Сам ВЫШНЯ давал уже не раз слово и жене и ей, и сыну своему, что бросит пить и поедет лечиться в этот институт, но слова этого не держит. Мура высказывает мысль, что, если бы ВЫШНЮ вызвали куда-нибудь, кто-нибудь из уважаемых им представителей власти, которых он к тому же побаивается, то он, возможно, взял бы себя в руки и позволил себя уговорить поехать лечиться.
В пьяном состоянии ВЫШНЯ обыкновенно очень мирный, добрый и доброжелательный – всех любит, обнимается и целуется, не злобствуя и всех прощая. Иногда в пьяном состоянии он постучится и заходит только для того, чтобы обнять и расцеловать и, не в состоянии ни о чем говорить, отправляется спать.
Последние дни ВЫШНЯ меньше пьет – только потому, что разболелся и плохо себя чувствует. Я пробовал с ним заговорить, прямо спрашивая, что собственно его угнетает. Он шутливо говорит: «Жизнь». А потом, также шутливо спрашивает: «А разве, раньше, когда меня ничто не угнетало, я не пил?»
Работать ВЫШНЯ все-таки продолжает.
Лист начальника управління МДБ по Грозненській області до Міністра державної безпеки УРСР
3 травня 1946 р.
Совершенно секретно
Министерство Государственной МИНИСТРУ ГОСУДАРСТВЕННОЙ
безопасности СССР БЕЗОПАСНОСТИ УССР —
УПРАВЛЕНИЕ МГБ ГЕНЕРАЛ-МАЙОРУ тов. САВЧЕНКО
по Грозненской области
«3» м а я 1946 г. № 137/1 г. Грозный Лично г. Киев.
При этом направляю агентурное донесение агента «ЮРЬЕВ» выезжавшего в Киев по служебным делам. 20-го мая с. г. «ЮРЬЕВ» по всей вероятности будет в Киеве вторично.
Прошу сообщить Вашу оценку его донесений и в каком направлении исходя из Вашей заинтересованности следует его проинструктировать.
ПРИЛОЖЕНИЕ: По тексту.
НАЧАЛЬНИК УПРАВЛЕНИЯ МГБ ПО
ГРОЗНЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ПОЛКОВНИК [Підпис] (ЕНДАКОВ)
На документі написи: «Вх. № 4026 10/V-46 г.» «13506 14.5.46»
Резолюції:
«т. Медведеву. Дать оценку. [Підпис Савченко] 13.5.46».
«т. Карин. Источник «Юрьев» правильно отобразил настроение О. Вишни, желательно чтобы он приехал еще, но с явкой к нам. Заинтересуйтесь …… [Підпис нерозбірливий] 14.5.46».
«т. Шевко. Для исполнения. Срок – 20.5. Донесения «Юрьева», по-моему об’ективные. [Підпис Каріна] 16.5.46 г.».
Відповідь начальника 2 управління МДБ УРСР начальнику управління МДБ по Грозненській області
травень 1946 р.
Совершенно секретно
На № 137/1 экз. №______
НАЧАЛЬНИКУ УПРАВЛЕНИЯ МГБ ПО ГРОЗНЕНСКОЙ ОБЛАСТИ
Полковнику тов. ЕНДАКОВУ
г. Грозный.
Сообщение приезжавшего в Киев Вашего агента «ЮРЬЕВА» о встречах с украинским писателем-фельетонистом ____________________ интересно и представляет для нас оперативную ценность.
«ЮРЬЕВ» объективно и правдоподобно отражает настроения ________________, его скрытые потенциальные симпатии к украинскому национализму, определенную озлобленность за пребывание в ссылке, его критиканство и недовольство Советской действительностью.
Из сообщения видно, что _____________, известный нам своей исключительной осторожностью в высказываниях на политические темы, доверяет «ЮРЬЕВУ», посвящая его в свои настроения враждебного характера.
Последнее обстоятельство особенно указывает на важность и необходимость по возможности использовать «ЮРЬЕВА» в разработке ________________.
С этой целью приезд «ЮРЬЕВА» в Киев и общение с __________________ крайне желательно.
В связи с этим для более эффективного использования «ЮРЬЕВА», проведения комбинированной разработки и перепроверки агента литерными мероприятиями просим, командируя «ЮРЬЕВА» в Киев, дать ему к нам явку.
Для установления с нами связи «ЮРЬЕВУ» надлежит позвонить по телефону 4-06-40, добавочный 1-44 /звонить не из учреждений культуры/ – просить Анатолия Ивановича /от 11 до 17 часов/. Пароль для связи: «Привез Вам письмо из Грозного, как нам встретиться».
О выезде «ЮРЬЕВА» в Киев, просьба предупредить телеграфом.
№ 02/3/8771 НАЧАЛЬНИК 2 УПРАВЛЕНИЯ МГБ УССР
«…» мая 1946 г. Полковник /МЕДВЕДЕВ/
г. Киев
Остап Вишня
Дозвольте помилитись!
21 серпня 1946 р.
Писав один письменник літературно-художній твір. Сучасний твір. Роман.
І непогано писав. Чітко писав. Розбірливо.
Писав він його самопишущим пером.
Самопишуще перо не можна покласти на папір і наказати йому:
– Пиши! А я тим часом піду пива вип’ю!
Самопишущим пером треба водити по папері, воно тоді пише літери, з літер складаються слова, із слів – речення, з речень – розділи, з розділів – частини, з частин – книга.
Оце вже й роман.
Коли роман складається з кількох книг – він уже тоді буде – «логія».
Як з трьох книг – трилогія.
З трьохсот книг – трьохсотлогія.
А як більше, то вже буде «Рятуйтелогія».
Вищеменований письменник, значить, водив самопишущим пером по папері, і саме так і виходило: літери, слова, речення, і т. д.
Написав він уже аж один цілісінький розділ.
Написав і став.
В написаному розділі всі дійові особи вже на світ білий вийшли, вже накреслилося, хто з них буде герой, хто не зовсім герой, а хто зовсім не герой, намітилися ситуації, хто кого полюбить, хто кого й до кого ревнуватиме і т. д., і т. ін.
Ясно вже до деякої міри було, хто воював на фронті, хто в Фергані чи в Ташкенті, хто, повернувшись, відбудовуватиме й відновлюватиме, а хто пивом чи газованою водою торгуватиме і квартири захоплюватиме.
Головний герой роману вже й математику свою мав, і навіть з бензином більш-менш улаштувався.
І от став наш письменник, зупинився.
– Куда далі їхати? В який бік їхати головному герою?
Їхати йому прямо, як партія та радянський уряд указують, ясною дорогою до спільної для всіх народів Радянського Союзу мети?
Так це ж усім відомо.
Показати внутрішні переживання героя і героїв?
Лиха його личина знає, які там у його внутрішні переживання?!
Коли
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Остап Вишня. Невеселе життя, Сергій Анастасійович Гальченко», після закриття браузера.