Читати книгу - "Дівчина, що гралася з вогнем"

— Добре.

— Це є головною темою дисертації Міа. Але моя книга не про це.

Всі подивилися на нього з новим інтересом.

— Міа брала інтерв’ю у дівчат. Я ж вивчав постачальників товару і клієнтуру, яку вони обслуговують.

На обличчі Мікаеля з’явилася посмішка. Він ніколи раніше не зустрічався з Даґом Свенссоном, але раптом зрозумів, що Даґ такий журналіст, які йому подобаються: журналіст, який дивиться в самий корінь проблеми. Для Мікаеля головне правило репортера говорило, що в будь-якій справі є той, на кому лежить за це відповідальність. The bad guys.[33]

— І ти розкопав цікаві факти?

— Я можу, наприклад, документально підтвердити, що один чиновник департаменту юстиції, котрий має відношення до розробки закону про секс-торгівлю, сам використовував принаймні двох дівчат, які потрапили сюди через канали секс-мафії. Одній з них було п’ятнадцять років.

— Ого!

— Я працював над цією темою загалом три роки. У книзі є кілька прикладів конкретних доль окремих дівчат. У ній фігурують троє поліцейських, один з яких працює в службі безпеки, а другий у поліції моралі. П’ять адвокатів, один прокурор і один суддя. Є також троє журналістів, один з яких — автор кількох публікацій про секс-торгівлю. У приватному житті він втілює в реальність свої фантазії ґвалтівника з неповнолітньою повією з Таллінна… І в цьому випадку йдеться зовсім не про сексуальні ігри за взаємною згодою. Я маю намір розголосити їхні імена. Все цілком підтверджено документальними свідченнями.

Мікаель Блумквіст аж свиснув.

— Позаяк я знову став відповідальним редактором, я ще раз перегляну весь документальний матеріал під збільшувальним склом, — сказав він. — Одного разу я допустив недбалість, не перевірив з усією ретельністю джерело інформації і заробив три місяці в’язниці.

— Якщо ви візьметеся надрукувати нарис, ти отримаєш усю документацію, яку тільки забажаєш. Але в мене теж є своя умова, на якій я погоджуся продати матеріал «Міленіуму».

— Даґ вимагає, щоб ми надрукували і його книгу, — пояснила Еріка Берґер.

— Саме так. Я хочу, щоб її публікація справила враження бомби, що розірвалася, а в даний момент «Міленіум» — це найчесніший і найсміливіший журнал у Швеції. Не думаю, щоб у нас знайшлося багато видавництв, які наважилися б зараз випустити подібну книжку.

— Отже, не буде книги — не буде і статті, — підбив підсумок Мікаель.

— По-моєму, те, що ми чули, звучить дуже здорово, — сказала Малін Ерікссон.

Хенрі Кортес підтримав її схвальним буркотінням.

— Стаття і книга — це дві різні речі, — зауважила Еріка Берґер. — У першому випадку відповідальність за публікацію лягає на Мікаеля, у другому — на автора книги.

— Знаю. — Даґ Свенссон кивнув. — Мене це не турбує. Як тільки вийде книга, Міа негайно ж подасть до поліції заяву на всіх осіб, яких я там називаю.

— Це все одно що розворушити осине гніздо, — сказав Хенрі Кортес.

— Це ще не все, — підхопив Даґ Свенссон. — Крім того, я розкопав частину тієї мережі, яка заробляє гроші на секс-торгівлі. Таким чином, йдеться про організовану злочинність.

— І кого ж ти там виявив?

— У тому-то й трагедія! Секс-мафія — це жалюгідне збіговисько шісток. Сам не знаю, що я сподівався побачити, починаючи розслідування, але в якомусь сенсі ми всі — або, принаймні, я — чомусь уявляли собі, що мафія — це така гламурна компанія, що обертається у вершках суспільства і хвацько роз’їжджає у шикарних лімузинах. Мабуть, такому уявленню посприяли американські фільми. Твоя історія про Веннерстрьома, — Даґ Свенссон кинув погляд на Мікаеля, — доводить, що іноді це справді так. Але Веннерстрьом у деякому розумінні був винятком. Я ж виявив зграю грубих негідників із садистськими схильностями, які не вміють до ладу читати й писати, круглих ідіотів тому, що стосується організаційних і стратегічних питань. Почасти вони якось пов’язані з байкерами та іншими, більш організованими гуртками, але загалом і в цілому секс-торгівлею займається всякий брудний набрід.

— Це дуже добре видно з твоєї статті, — погодилася Еріка Берґер. — У нас є законодавчі органи, поліцейський корпус і органи правосуддя, які ми з року в рік фінансуємо мільйонними відрахуваннями з наших податків задля того, щоб вони поклали край цій секс-торгівлі, а вони не можуть дати ради навіть з купкою якихось ідіотів.

— Відбувається кричуще порушення прав людини, але дівчата, яких це стосується, посідають у суспільстві таке низьке становище, що перебувають ніби поза правовою системою. Вони не голосують, вони майже не говорять шведською, їх словникового запасу ледь-ледь вистачає на те, щоб домовлятися про ціну. Дев’яносто дев’ять цілих і дев’яносто дев’ять сотих відсотка всіх злочинів, пов’язаних із секс-торгівлею, не стають предметом розгляду, бо про них не надходять заяви до поліції, за ними не висуваються обвинувачення. У кримінальному світі Швеції це, напевне, найбільший айсберг. Якби йшлося про пограбування банку, то такого байдужого ставлення до справи неможливо навіть уявити собі. На жаль, я дійшов висновку, що такого стану справ ніхто не потерпів би ані дня, якби у наших правоохоронних органів справді було бажання з ним покінчити. Злочини проти неповнолітніх дівчат з Таллінна або Риги нікого не цікавлять. Шльондра є шльондра — це частина системи.

— І ні для кого це не секрет, — додала Моніка Нільссон.

— Ну і що ж ви скажете? — спитала Еріка Берґер.

— Мені подобається ця ідея, — відгукнувся Мікаель Блумквіст. — Цією публікацією ми потривожимо тихе болото, а заради цього ми й затіяли колись видавати «Міленіум».

— А я заради цього і досі працюю в цьому журналі. Відповідальний редактор повинен іноді викидати несподіваний кульбіт, — заявила Моніка Нільссон.

Усі, крім Мікаеля, засміялися.

— Він був єдиний, у кого вистачило дурної голови стати відповідальним редактором, — сказала Еріка Берґер. — Ми пустимо це в травневе число. Одночасно вийде і твоя книжка.

— А книга готова? — поцікавився Мікаель.

— Ні, — сказав Даґ Свенссон. — У мене є готовий синопсис, проте книжка написана тільки наполовину. Якщо ви дасте згоду випустити її і заплатите мені аванс, я зможу цілком присвятити себе цій роботі. Розслідування загалом уже закінчене. Залишилися лише окремі дрібниці, щоб доповнити картину. По суті, весь матеріал вже у мене в руках. І ще потрібно провести зустрічі з клієнтами цього бізнесу, імена яких я збираюся розкрити.

— Ми зробимо все точнісінько так само, як з книжкою про Веннерстрьома, — кивнув Крістер Мальм. — Макет можна зробити за тиждень, і два тижні знадобиться, щоб надрукувати наклад. Зустрічі ми проведемо в березні і квітні, це дасть нам останні п’ятнадцять сторінок тексту. Таким чином, рукопис буде готовий в остаточному вигляді п’ятнадцятого квітня, і тоді