Читати книжки он-лайн » Класика 📜🎩🎭 » Фольклорно-етнографічні нариси та статті, Свидницький А. П.

Читати книгу - "Фольклорно-етнографічні нариси та статті, Свидницький А. П."

169
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 52
Перейти на сторінку:
летить, як видюща, куди носом; і знесеться вгору, скільки видно, складе крильця і пускається до землі, як камінець. Впаде й розіб’ється».

Народ верит, что стража, приставленная к гробу господню, и теперь стоит на своем месте. Она состоит из двух евреев, и оба они живы, и «як місяць старий, то й вони старі-старезні, аж трусяться, а як місяць молодий, то й вони молоді, наче їм по двадцятому годочку». На вопрос: «Коли ви прийшли?», они отвечают: «Вчора».- «А коли підете?» - «Взавтра».

«Так вже їм бог дав, щоб жили до самого страшного суду».

Об Иуде рассказывают:

«Повішусь, думає собі, піду в пекло. А Христос, як буде визволяти людські душі, то й мою визволить. Прийшов до їдної деревини, перекинув мотуз, чи що, і тільки опустився, вона й гілля поспускала. Він до другої, і друга так; і третя так; аж до осичини прийшов і завішався на осичині. Того-то хоць 52 як і тихо надворі, а на осичині все лист кивається, наче живий». Другие говорят, что он завішався на бузині и она оттого не годится тепер для построек. Бузни́к почитается жилищем черта.

«Завішавсь Юда та так і висів, аж доки сам не ввірвався. Тоді вже впав і гнив у яру». Из разлагающегося тела его вырос тютюн. Впрочем, насчет тютюну есть и другой рассказ, в который входит Христос с апостолами. «Тіло Юди тут зітліло, а душа в пеклі пропада. Бо як Христос пішов визволяти душі, то й його душу хотів визволити: «Іди вон», каже; та Люципер навчив: «Кажи, сину, не хочу», Юда й каже: «Не хочу».- «Кажи, сину, мені й тут добре»,- намовля ізнов Люципер. «Мені й тут добре»,- озвавсь Юда. Христос ізнов: «Іди вон». А Юда все за Люципером говорив. Так і третій раз було. І зоставсь Юда найвірнішим сином у Люципера, і сидить в нього на колінах, і свою калитку у руці держить». В одной вирше запорожской вот что говорится:

 

А сей Юда з того студа, звіродивий макуха,

То синіє, то красніє, бо брат злого духа.

Вельми він зляк, 53 аж міх закляк з грішми за плечима.

За його гріх той клятий міх все перед очима.

В землю вкопав, щоб міх пропав, то окаменіла -

Посох і цвіт, і трави ніт - більш не зеленіла.

В воді рибу міх із глибу розпужав і раки,-

Вернув злий дух із води сух до Юди й паки.

Злую мару пік у жару, да не загорівся -

Вогонь потух, а цей злий дух в печі й не нагрівся.

Кріпко пошит, чортом підбит, що і не дереться;

З води, з печі вп’ять на плечі до Юди береться.

І з цим мішком ходить пішком у пеклі повсюду;

Пан повелів, щоб міх не тлів до страшного суду.

 

Любопытны народные рассказы об изобретении водки, о происхождении лысых, кривых и т. п. Но так как эти рассказы могли бы войти только в полный быт подолян, то мы и оставим их, потому что они не относятся к великодню. А между тем вот діяніє перед нами. Оставим жінкам та дівчатам ходити коло тіста, коло сиру тощо; а сами - наше діло парубоцьке - пойдем за парубками.

На Подолии нет у́лиць 54 - перевелись; нет, кроме вечорниць 55 и оде́ньків 56 в некоторых местах, никаких сходок молодежи. Левая сторона Днепра ночью имеет больше жизни и поэзии, чем днем: до полночи от сумерек вы слышите песни, говор, смех... На Подолии в это время разве собака залает да пропоет петух. Иногда волки завывают. Летом, по крайней мере, нічліжники поют, идучи на поле; иной и на сопілку. Но все это в одиночку. Женского голоса ночью там никогда не услышите. А зимою тихо та сумно, як у домовині. Это, очевидно, зависит не от народного характера - народ наш везде одинаково співучий; причиною тому постороннее вмешательство. В этом отношении особенно отличается духовенство. В последнее время оно с особенным жаром стало преследовать Купайла, Андрея, Маланку и т. д. 57 под видом ревности о вере, а вечорниці - под предлогом противодействия разврату. Между тем, народные празднования имеют значение только игр, а вечорниці суть вечерние сходки молодежи,- не что иное, как вечера у панов, только без участия старых. Старики - или лучше, мужья и жены - отдыхают или дома работают, им не до гости́ни, не до веселості, а молодые сходятся в один дом с тою целью, чтобы не скучать за работою в длинные осенние и зимние вечера. Этим-то именно и отличаются вечорниці от вечеров: здесь работают, дело делают, а там переливают из пустого в порожнее, театральничают, проигрываются и т. п. Не без того, разумеется, чтобы не было нехороших случаев в народе; но разве то же самое не случается и в высшем сословии? хотя панянки на вечорницях не бывают. Да кто скажет, что и в простом народе это от вечорниць? Такой девушки даже не принимают на вечерницы. Я очень хорошо знаю вечерницы, знаю дивчат, знаю народные обычаи и взгляды, и то знаю, что хазяйський син не посмеет занять с нехорошею целью хазяйську дочку. Для этого есть жидівські наймички́, рекрутки́, московки (солдатки) и т. под. пригуль. Притом, девицы так связаны обрядом первой ночи, что только пьяная или крайне бесстыдная может поддаться обольщению; но если в ее сердце останется хоть немного стыда, если в ее голове не перевелось сознание себя и чести, то такая может уступить только силе и добровольно ни за что не согласится підтоптати під ноги отця-неньку. Парубки очень хорошо понимают это, понимают это и родители, а потому и

1 ... 24 25 26 ... 52
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фольклорно-етнографічні нариси та статті, Свидницький А. П.», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Фольклорно-етнографічні нариси та статті, Свидницький А. П."