Читати книгу - "Лисичка , Тіна Вітовт"

Щоб якось урізноманітнити спостереження, почала розглядати своїх однолітків, зараз це було простіше ніж на інших заняттях.

Навчалися з нами вовки, ведмеді, тигри, барси... що цікаво, лисів тільки троє, це я, Віка та Ліка, коли інших було вдвічі більше. Потрібно буде придивитися до інших.

Дивлячись на полігон, мені хочеться швидше опанувати силу, та навчатися на рівних з усіма. Мало що мене чекає в майбутньому, якщо тут стільки приділяється уваги умінню боротьби, то на це є важливі підстави, не буває диму без вогню.

Здається мені не всі ризики перебування у цьому світі повідомили. Надіюсь, що ці вивчення бойових мистецтв, є спричинені не потенційною загрозою, а для кращого розуміння свого дару.

Привівши себе до ладу ми пообідали у доволі милому студентському кафе. Ще деякий час у нас був на відпочинок та на веселі посиденьки на лавці у парку біля академії, що мені найбільше сподобалося, що тут організували ціле окреме містечко, дещо поодалік від загальної метушні великого міста.

Знайомство з танцювальною студією пройшло дещо сумбурно. Назва "Студія сучасного танцю". Як на мене могли щось і цікавіше придумати, наприклад "Граційна панда" або... і про що я думаю?

Тренер була приємна дівчина на кілька років за нас старша, граційна велика кішка, чорна пантера, я так і бачила її виляння хвостиком у кожному зробленому русі під час танцю.

Поринувши з головою в улюблену атмосферу музики, ритму та рухів тіла... Особливо не відразу звернула увагу на не зовсім добрі погляди зі сторони. Хоча тут і дивуватися було не варто, дівчата з фан-клубу "хочу заможного нареченого, і його думку не питаю". Вони дивилися на мене з незрозумілою заздрістю, злістю та як б сказала пересторогою. Що з ними усіма?