Читати книжки он-лайн » Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️ » Моя СусІдка ВІдьма , Маріанна Ласкава

Читати книгу - "Моя СусІдка ВІдьма , Маріанна Ласкава"

99
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 75
Перейти на сторінку:

- добре...

- тоді прощайте леді Х

- прощайте пані Нікітіна

І я вимкнулася. Ну, всі тепер назад шляху немає. Тепер треба збирати речі, попрощатися з Аркадієм та Вірою, а потім поїхати до сестри Агнес на якийсь час.

І тут прийшов кіт:

- Ну що?

- Тепер все, шляху назад немає Олі...

- ох, Софі.

- Так, Олі, так...

- Скільки у нас залишилося часу?

- у суботу вони за зіллям приїдуть.

- ох, чорт.

- Так.

- гаразд, тоді давай сьогодні відпочивати, а завтра думатимемо про це все і що буде далі?

- добре Олі.

І ми поїли, я прийняла душ і лягла спати.

Наступного дня зайнялася інгредієнтами на зілля та ігнорувала всіх особливо його. І так зілля було готовим завтра його заберуть, а значить, сьогодні треба накласти заклинання і готуватися до гіршого, ах і так взяти відпустку на роботі, хоча ні краще звільнитися і попрощатися з Аркадієм і Вірою, але тільки після того, як зілля сприяє і вони поїдуть.

І ось уже настала п'ятниця, сьогодні фінальний пункт моєї роботи, як тільки я це зроблю, тоді все, у мене одна дорога залишиться. Все що я робила, як старалася все коту під хвіст. Що ж тягни не тягни, а справу треба закінчувати.

І я доробила, його прочитала все і все готове. Написала цій леді Х і розуміла, що в мене від сили тиждень, треба піти з Артуром та його дружиною попрощатися і збирати речі.

Увечері вони приїхали, я віддала замовлення і зрозуміла, що потрібно видалити сайт змінити номер, а цей будинок ... його продати.

Час минав, я була, наче зомбі ходила тільки на роботу і додому, практично навіть не їла.

У четвер увечері побачила з вікна, як вийшов з дому з нею за руку, потім сіли в її машину в мій бік він і не глянув далі просто виїхали. Ну, все тепер точно крапка. Сльози котилися моїми щоками, я їх не стримувала. Олі підійшов і сказав:

- Соф ти як?

- Він поїхав з нею Олі...

- Ну і прапор йому в руки!!

- навіть не попрощавшись.

- ясна річ він же під зіллям Софія!

- Ну так...

- До речі, а як довго він так буде?

- на звичайних людях це діє доки зніме той, хто це зробив.. чи людина помре…а таких як він..

- а на ньому?

- Ну, якщо вона все правильно зробить і дасть три рази, то думаю, що, на місяці три точно цього вистачить ...

- А вона це знає?

- Ні...

- Так ти мала їй це сказати Соф!

- Вона не питала, сказала, що знає, що і як, а мені воно треба зайве балакати?

- Воно, то так, але, а якщо потім тебе шукатиме?

- не знайде...

- А якщо він?

- нехай спробує Олі...

- ох, Софія….

- Гаразд, Олі досить про це, краще пішли відпочивати завтра важкий день, я піду прощатися з Артуром і Вірою, а потім ми їдемо до Агнес.

- гаразд, але ти добре подумала про сестру?

- так, а що?

- ти ж прямо йому в руки потрапиш Соф, в руки своєму женішку! Йому навіть напружуватись у пошуках не треба буде!

- краще там, ніж тут Олі, тим більше той факт, що він мене знайде це питання часу особливо тепер.

- Що ж як скажеш.

І ми пішли на кухню потім, я прийняла душ і пішла до себе, там заснула до самого ранку.

1 ... 24 25 26 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя СусІдка ВІдьма , Маріанна Ласкава», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Моя СусІдка ВІдьма , Маріанна Ласкава"