Читати книгу - "Замкнута система управління, Антон Данко"

Частина 2. Розділ 2. Модель управління

        

 Як відомо, роль держави полягає перед усім, в організації управління життям суспільства, захист і забезпечення безпеки громадян, територіальної цілісності, здоров'я громадян, економічного розвитку і безпеки держави.

  Зважаючи на функції держави, а також на суспільний демократичний устрій потрібно сформувати базис – основні принципи його існування, які у свою чергу, формують концепцію розвитку держави в цілому. Такі основоположні принципи відображені в основному законі - Конституції.

  Отже, модель системи управління держави має базис – суспільний устрій і концептуальні принципи її існування. В той час, як відомо, формат державного устрою відображає окрім базису - тобто народу, і настройку – апарат управління. В середині цієї піраміди – прошарок інтелігенції. Це звичайно спрощене уявлення про структуру управління держави, але достатнє для того, щоб зрозуміти в цілому пірамідальну форму системи управління державою.

   В залежності від суспільного устрою як раз і формується розуміння залежних зворотних зв'язків — базиза і настройки, розробляються задачі, формуються плани і бюджети.

   Відносно України – задекларованої в Конституції демократичної держави, але уже не соціалістичного, а скоріше, капіталістичного направлення. Моєму поколінню довелось жити як при соціалізмі, так і тепер – при капіталізмі. Не буду аналізувати переваги таких устроїв, але хочу звернути увагу читача на особливості управління і функції держави – а вони суттєво змінилися саме через концепцію економічного розвитку і соціальної направленості.

   В наш перехідний час суспільного устрою від соціалізму до капіталізму створилась окрема форма – клептократичний капіталістичний устрій правління. Змінилися принципи функціонування держави в головне – змінився власник на засоби виробництва: з колективної власності на приватну. При цьому,  той, хто був всім – став ніким. В той час окремі спритні чиновники, партійні функціонери, криміналітет незаконно наклали «лапу» на основні виробничі фонди держави, а той, хто був всім і ніким одночасно, отримав сертифікати – пусті папери, які тепер нічого не варті. А саме основне – порушився принцип співіснування, як то «людина людині – друг, товариш і брат» на принцип «людина людині – вовк, господар і пан». Тепер при зверненні товариш став паном - це є результат саме отої приватної власності на засоби виробництва: на заводи, фабрики, пароплави, літаки, на тепло і, скоро – на землю.

  В такій перехідній системі устрою від соціалістичної форми правління на капіталістичну, виник окремий паразитичний елемент – олігархат. Звичайно оцей «паразит» жив і раніше, але в інші часи і в інших країнах в моменти зміни державного устрою. При цьому ще ніколи не було такого цинічного і нахабного олігархату, як в наш час. Створені ними бізнесові структури – це практично завжди кримінал розкрадання держави – а точніше, державних бюджетів – народних коштів і звичайно, — основного капіталу.

   Ось оці паразити й створили проблеми для всього суспільства, за виключенням самих себе хороших. Гроші – оці папірці, почали заправляти балом. Але саме основне, що змінилася не тільки система управління, але, що особливо небезпечно, — мораль самого суспільства. Покоління молоді уже не розуміє слів поваги до старших і, навіть, до батьків, які змушені їхати на заробітки, в той час, як їх діти лишилися самі – без моралі, без поваги, без перспективи, без роботи, без майбутнього... Виникло, за невеликим виключенням, нове покоління бездушних і аморальних людей. Ось що найстрашніше! І якраз на це свідомо чи не свідомо, держава не звертає уваги, а шкода... Все можна відновити достатньо швидко – окрім моралі. Немає нічого гіршого, ніж аморальне суспільство! Саме в ньому порушуються віками встановлені принципи співіснування – не вбий, не вкради, поважай батьків і старших до себе..

    .    Куди все це поділося ?

Замість моралі кругом тільки штучно створені колись папірці – гроші, які і поділили людей на крутих і бідних, на чиновників і безробітних...

     Як все це виправити поки ще не пізно?

     Кожна влада влада стверджує – вона знає як це зробити – потрібно міняти систему управління державою. Саме так говорить майюутня влада, але тільки до того, як сядуть у владні крісла. І тоді про систему всі забувають – точніше вона, система, сама пристосовується до чиновників, які так бажали її змінити.

    І все-таки, яка б могла бути ідеальна демократична країна, в особливості -наша Україна?!

   Чи можна взагалі змінити оту корупційну систему управління?

    Потрібно зазначити, що саме Україна у цей її перехідний період може переформувати свою систему адміністративного і соціального устрою, змінити соціальні відносини, відновити справедливість і довіру до отої «настройки» в піраміді влади.

     Давайте більш детально розглянемо суть будь-якої системи управління.
Як приклад, пропоную звернути увагу на систему управління підприємства в особливості. 

     Загалом, економічний механізм держави – теж велике підприємство, яке теж як і підприємство, ставить за мету отримання економічного результату з метою свого розвитку і підвищення добробуту своїх громадян.

 

    Як і господарські підприємства так і бізнес в цілому, держава має свої, народні, підприємства загального користування – тобто, отримує дохід в бюджет країни. Це атомні енергетичні станції, залізниця, земля, військо та заводи – одним словом, особливо важливі інфраструктурні об'єкти.

     Чи можуть вони бути ефективними?

     Зважаючи на порівняння держави з підприємством, спробуємо проаналізувати її ефективність економічної діяльності за всіма правилами економічного аналізу — тобто, в частині доходів і витрат, які саме і є складовими  відповідно до балансу  державного бюджету.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍