Читати книгу - "Правила, які варто порушити. Жити за власним кодексом"

думав. Припускаю, він міг годинами дивитися на стелю й розмірковувати: «Ох! Я ж мав намір повернутися до цього фрагмента дерева. А цей ніс можна було просто трохи видовжити… І взагалі, я тепер не впевнений щодо кольору цієї мантії…» Проте він усвідомлював, що завершити роботу було не менш важливо, ніж удосконалити кожну деталь. Фрески й так були чудові. Я можу засвідчити це особисто, я бачив їх і думаю, що вони були гідно поціновані.

Шекспір повертався до своїх п’єс і вносив корективи для пізніших вистав. Це доводить, що він не вважав їх досконалими. Та йому треба було розважати публіку, а трупі акторів — виступати, щоб заробляти на життя. Отже, його поняття бездоганності мало передбачати вчасне завершення роботи.

Розумієте, боротьба за досконалість може завадити вам завершити роботу. Тільки незавершена робота не може бути досконалою. Отже, виходить, що ви прагнете того, чого не існує в природі. Певна річ, ви повинні докладати всіх зусиль, аби отримати якнайкращий результат, та ви маєте бути готові змиритися з тим, що не все буде ідеальним.

ПРАВИЛО 57

Удосконалювання може стати вам на заваді

  «Ви — результат успадкованих генів»

Без сумніву, гени відіграють велику роль у тому, якими ви є. Та ви не є їхнім рабом. Ви можете багато що в собі змінити, попри успадковані гени. Намагання отримати іншу зовнішність, напевне, будуть марними (хоча дивовижно, на що може бути здатна косметика), та ви не можете впливати на свій характер, погляди, цінності, взаємини, інтелект, успіхи.

Ви, імовірно, зустрічали дітей, які росли разом, а потім їхні життєві стежки кардинально розійшлися. Можливо, так сталося з вашими батьками та їхніми братами й сестрами, з дідусями чи бабусями, з друзями. Один залишається поблизу рідної домівки, інший кидає все і поринає у великий світ. Минає декілька років — і ви бачите, що вони перетворилися на зовсім різних людей. Інколи так трапляється, коли вони залишаються в рідному місті, та мають відмінний спосіб життя.

Важливо, що ви робите. Що старшими ви стаєте, то більшу роль відіграє ваш власний досвід. Рішення, які ви ухвалюєте на життєвому шляху, визначать, ким ви станете та що робитимете — будете мандрувати, працювати з малозабезпеченими, вживати наркотики, віддавати перевагу конкретним телепрограмам або комп’ютерним іграм, проводити час у родинному колі, продовжувати навчання, у вихідні гуляти між пагорбами, тримати собак, жити економно, виховувати дітлахів, шукати пригод, пробиватися вгору кар’єрними сходинками чи вести спокійне життя. Усе це з роками стане частиною вас і посяде місце генів у вирішенні вашого майбутнього. Ось чому брати та сестри — навіть близнюки — можуть вирости такими різними, незважаючи на генетичні фактори.

Насправді деякі речі, які ви вважали спадковими, можуть залежати від вашого життєвого вибору. Як казав Авраам Лінкольн: «Кожна людина після 40 років відповідає за власне обличчя».

Так, від вас залежить, чи станете ви тією людиною, якою б хотіли стати. Ви не можете сидіти склавши руки й чекати, поки це станеться. Якщо ви волієте чогось домогтися, ідіть і домагайтесь. Бажаєте робити добрі справи — знайдіть того, кому потрібна допомога, і допоможіть. Мрієте про високі посади — визначте пріоритети та зосередьте свої зусилля на цьому. Не завтра, не наступного тижня, а сьогодні, негайно, тут. Припиніть обіцяти собі, що колись зробите те чи інше. Якщо ви серйозно на це налаштовані, не баріться. Якщо ні — забудьте про це й шукайте іншу мету, щоб утілити її в життя.

Якщо ви все життя ховатиметеся по темних закутках, то перетворитеся на темну людину, точнісінько як Ґоллум28. Якщо ви прагнете стати світлою людиною, робіть світлі справи. Ви не просто проживаєте життя, ви створюєте себе. Саме тому подбайте, аби витрачати відведений вам час на те, що зробить із вас людину, якою вам хочеться бути.

ПРАВИЛО 58

Ви — сукупність власних дій і досвіду (тож подбайте, щоб вони були корисними)

28

Ґоллум — один із провідних персонажів творів Джона Р. Р. Толкіна «Гобіт» та «Володар перснів», який ховається від світла. Під дією чарів персня він перетворюється з доволі дружньої істоти на потвору. (Прим. перекл.)

  «Завтра настане новий день»

Ви чудово знаєте, як просто змарнувати час — годину чи ранок, навіть не усвідомлюючи цього. Незважаючи на те що в це важко повірити замолоду, так само просто можна змарнувати ціле життя. Стежте за тим, куди спливає ваш час, бо це спливає ваше життя.

Можливо, ви щодня витрачаєте кілька годин на комп’ютерні ігри. Невже саме для цього розвивалося людство? Можливо, ви постійно дивитеся телевізор, живете чужим життям — найімовірніше, вигаданим — замість власного. Або чекаєте, коли трапиться ідеальна робота чи взагалі хоч якась. А тим часом б’єте байдики. Ви розумієте, що марнуєте час, але ж так не триватиме завжди. Незабаром усе буде інакше.

Найлегше змінити погані звички просто зараз. Якщо ви не готові відмовитися від марнування часу негайно, усвідомлюючи необхідність такого кроку, чому ви гадаєте, що зробите це завтра чи наступного місяця?

Якщо йдеться про ваш випадок, припиніть це. Невідкладно. Якщо ви залишите все як є, це коштуватиме вам цілого життя. Надайте кожному дню певного значення — хай навіть невеликого — і визнайте, що ви заслуговуєте на життя, яке варто прожити. Не дозволяйте, аби безглузді заняття поглинали ваш час.

Звісно, можна подивитися якусь телепрограму, час від часу пограти в комп’ютерну гру, почекати на хорошу роботу (тільки робіть що-небудь, поки чекаєте, не ледарюйте). Життя надто дороге, і рік чи два, витрачені в юності намарно, — це більше, ніж ви можете собі дозволити. Мені байдуже, якщо ваше заняття не можна назвати «гідним». Я спокійно поставлюся до того, що ви не «робите кар’єру», не «прагнете стати кимось», не дотримуєтесь іншої помпезної настанови. Я дбаю про те, щоб жоден відтинок вашого життя не був безцільним.

Ви могли б робити щось корисне для інших людей. Могли б виїхати за місто й насолоджуватися природою. Могли б опанувати щось нове — іноземну мову, катання на скейтборді, мистецтво ікебани. Але найважливіше — продовжуйте вчитись і розвиватися. Можливо, вас надихає робота, а можливо — родина. Цього на певний період може вистачити. Проте з усіх тих щоденних дрібниць — від підписання бланків до прання — і складатиметься ваше життя. Напевне, час від часу це необхідно робити, та прислухайтеся, як у перервах між рутинними справами на шаленій швидкості мчить життя. Хай радше воно приведе вас до чогось суттєвого, ніж промине.

ПРАВИЛО 59

Як минають дні, так мине й життя

  «У добі не вистачає годин»

Деякі дні минають у напруженні й метушні, ви не зупиняєтесь ані на мить, намагаючись переробити все, що запланували. Можливо, такі дні переважають. У вас постійно багато роботи: численні зустрічі, телефонні розмови, стоси білизни, яку треба випрати, електронні листи, що очікують відповіді, якісь заняття, громадські обов’язки — звична щоденна праця. Коли настає вечір і ви нарешті маєте змогу присісти (якщо такий момент узагалі настає), ви цілком виснажені. Ба більше, ви, імовірно, розчаровані й незадоволені, бо ще залишається довгий список справ, які доведеться перенести на завтра.

Знайома ситуація? То чим тут можна зарадити? Насправді способів багато. Важливо — почати день із