Читати книгу - "Клуб «Афродіта»"

віддавався в шлунку, збуджував його, і цього відчуття збудженості вже не можна було позбутися до самого вечора.

Тоні потер очі, потягся й неквапно сів у ліжку. Йому не можна було залишатися в ліжку навіть кілька зайвих хвилин. Він боявся, що знову міцно засне, йому присниться кошмарний сон, і день він почне, не виспавшись. А якщо засне знову, то напевне спатиме ще години зо дві.

Щось було не так. Щось заважало йому відтоді, як тільки він розплющив очі.

Гудрун лежала в ліжку поруч. У Маріїному ліжку. На мить у Тоні відібрало мову. Потім він якомога спокійніше й незворушніше сказав:

— Що ти тут робиш? Ти ж мала спати на канапі у вітальні. Гудрун не озвалася. Вона спала глибоким, міцним сном. Діти й алкоголь!

Тоні поторсав її й закричав:

— Що ти тут робиш? Ми ж домовились, що ти спатимеш у вітальні! Це просто непристойно! Тобі нічого робити в ліжку моєї дружини! Ти уявляєш, якби вона сьогодні вночі передумала й повернулася додому…

Тоні схопився за голову. Самої думки про це було для його шлунка забагато. Тепер і Гудрун сіла в ліжку, подивилася на нього заспаними, зніяковілими очима й пробурмотіла:

— Слухай, не хвилюйся так! Мені було дуже незатишно на канапі. У спину весь час муляли оті шкіряні ґудзики. І я тихенько перебралася до тебе. А ти злякався, що я могла зґвалтувати тебе вві сні?

Він підвівся, став перед ліжком, широко розставивши ноги, і зробив дві гімнастичні вправи — не так для того, щоб збадьоритись, як для того, щоб заспокоїтись. Потім звелів:

— Тепер ти негайно зникнеш! Ми ще можемо разом поснідати. Набий собі шлунок, а потім я відвезу тебе куди схочеш.

Прокинувшись остаточно, дівчина теж підхопилася з ліжка, стала з другого боку напроти нього й крикнула:

— Не корч із себе такого святенника! Зрештою, друге ліжко було вільне, і я тут тільки спала! Більш нічого!

Вона прошмигнула повз нього на кухню. На ній була вчорашня теніска й білі, вже трохи брудні трусики з написом «Четвер».

«Я, мабуть, схожий на дурня», — подумав Тоні й потер рукою обличчя.

Гудрун стояла боса в кухні перед навстіж розчиненим холодильником і великими ковтками пила просто з пакета молоко.

— Рано-вранці таке холодне молоко натщесерце?! Це шкідливо! Так ти скоро схопиш запалення шлунка, й на тебе нападе швидка.

Навіть не глянувши на Тоні, — вона й далі пила молоко, відкинувши голову назад. Аж коли пакет спорожнів, Гудрун відняла його від рота, зібгала й весело подивилася на Тоні.

— Свої мудрі поради, татусю, можеш тримати при собі.

— Та я… е-е… Краще приготуй нам сніданок. Чи ти обійдешся молоком?

Нічого не відповівши, дівчина пішла з кухні. Мабуть, до вітальні, одягтися. Та замість цього за хвилю він, поставивши воду на каву, почув у ванній дзюркотіння душу.

«Вона приймає душ! А чом би й ні? Ходить тут, як у себе вдома. П'є моє спиртне. Спить у моєму ліжку. П'є Сарине молоко й приймає душ. А втім, так треба. Хто знає, коли вона знову матиме таку можливість».

Ця думка засмутила Тоні. Якщо він зараз вирядить дівчину… Але чому «вирядить»? Він просто пояснить їй, що вона не може лишатися тут далі…

О, ще й співати почала! І пісні в неї не надто вишукані. Але до сусідів йому тепер байдуже. Зрештою, за цю квартиру платить він, а не сусіди.

Тоні поставив на стіл маргарин та грінки і заходився шукати розчинну каву. Аж тепер йому спало на думку, що він ще ніколи не готував сам ранкову каву в своїй квартирі. Для нього це завжди робила Марія.

Чорт забирай, де поділася кава? Невже це ще одна з Маріїних витівок? Чи вона навмисне забрала бляшанку, чи десь сховала, аби довести, що без дружини йому не обійтися?

Засвистів чайник. Тоні схопився й тієї ж миті зірвав його з плити. Ніякого додаткового шуму, несприятливого для шлунка!

Тоні відчув, що за ним хтось спостерігає. Хтось стежить за тим, що він робить. Вода у ванній кімнаті все ще дзюрчала. Звідти так само долинав голос Гудрун, приглушений шумом води.

… А там на тротуарі Стовбичать сто. повійниць, І кожна хоч цю мить лягти готова!

І раптом Тоні збагнув не тільки те, що за ним спостерігають, а й хто спостерігає.

У дверях стояла Марія. Вона гірко й зачіпливо посміхнулася, скривила губи, тоді зневажливо промовила:

— Скоро ж ти!.. Судячи з пісеньки, це одна з тих шльондр, про яких ти так зворушливо піклуєшся.

Минуло кілька хвилин, поки Тоні спромігся взяти себе в руки. Потім його ніби прорвало, так палко він заговорив:

— Ти не так усе зрозуміла. Не так! їй просто треба було десь перебути, і я взяв її до себе. Між нами нічого не було. Можеш мені повірити. Вона ж іще зовсім дитина. Прийшла до мене й попрохала допомоги! Так, допомоги, ото й тільки!..

Марія повернулася й повільно, немов прогулюючись бульваром, рушила до спальні. Ідучи, махнула рукою, підкликаючи Тоні до себе, й вигукнула:

— Тобі слід було йти працювати до служби соціального забезпечення! Коли вже ти так заповзято дбаєш про пропащих дівчат і ладен допомагати їм!.. Даремно ти став лягавим!

На додачу до всього цієї миті з ванної вийшла Гудрун, прикриваючись тільки рушником. Ще мокра, вона зупинилася посеред кімнати, подивилася на обох, відразу все зрозуміла й спитала:

— Ну, й чого ви так витріщилися на мене? У зоопарку ми, чи що? Я ж вам не папуга.

Марія припускала, що застане