Читати книгу - "По секрету твоя, Рошаль Шантьє"

Розділ 17.2

Марк

У тридцять один мислиш по-іншому, плюс досвід. Хоча в двадцять п'ять тримаючи в руках контракт із сумою мого доходу, рівну за вартістю київській квартирі, хоч і не елітного району, я відчував себе ох яким дорослим.

Нині квартира в елітному районі є. Їх дві. Одну залишу дітям. Заміська дача, машина, будується будинок. Тільки жити в цьому будинку нема кому і в квартирі не чекає ніхто. Нові щоранку жінки радості не приносять, так само, як і порожня, куплена майбутнім дітям квартира.

І що я роблю, щоби це виправити? Нічого. Не одружуватися ж від безвиході, а потім знову по бабам. Якщо вже чіпляти камінь на безіменний палець, то з намірами. Сенс тоді у всьому цьому? Покохаю жінку — подарую їй півсвіту, а вирощувати дітей у скандалах, зриваючись на їхню матір не збираюся. Досить і мого дитинства.

Зараз я нічим не пов'язаний і все, чого хочу, пізнавати одну солодку Вишню. Хочу знову її тіло та хочу відкрити її душу. Занадто вже не читана завіса.

— Що засумувала, красуне? — Підходжу ззаду, обіймаючи, коли Тая закінчує розчісувати вологе після душу волосся.

— Я все думаю про те, що я твоя студентка, — відчуваю, як напружується її спина, і повертаю обличчям до себе.

— Тая, в цьому нічого страшного, нічого не змінилося.

— Марк... — мотає головою, жмурячись. — Змінилося… Я… — плутається в словах, і я вже знаю, що вона скаже. Вона заздалегідь ухвалила рішення. Тая відходить на пару кроків, ніби наша близькість заважає їй говорити, але руку мою не відпускає, а тільки міцніше охоплює маленькими долоньками. — Побачать, то плітки підуть...

— Тая, — намагаюся перервати монолог, але вона судорожно пересмикує плечима, інстинктивно сильніше стискаючи мою руку.

— Будь ласка, прошу тебе, дай мені сказати, — вона помітно нервує, ось тільки говорити в такій площині не обов'язково, вона взагалі не зобов'язана виправдовуватися, але робить це. І я хочу допомогти.

— Ти скажеш. Тшш... Скажеш, Вишенька. Іди до мене, — маленька двадцятирічна налякана дівчинка. Не в моєму викладацькому чині тут річ. Цим швидше подружкам хваляться, ніж біліють полотном.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍