Читати книгу - "Мама для дракончика, Ліра Куміра"

- Доброго ранку, вибачте, я не знаю, як правильно до вас звертатися, - чесно зізналася колишньому імператору, який сидів поруч зі мною. Він навряд чи був схожий на втомленого старця, скоріше на чоловіка середніх років із чудовим виглядом, в очах якого все ще танцювали веселі чортенята.

- Клич мене Маром, - підморгнув мені екс-правитель, а я залилася фарбою. Мені здалося, чи імператор щойно передражнював свого батька?

- Приємно познайомитися, а я Ліна, як ви вже знаєте, - спробувала встати, але мене швидко вклали назад:

- Лежи, у тебе магічне виснаження, - поставили до відома, і я здивовано поглянула на чоловіка. - Ці три дурні вирішили поекспериментувати, щоб упевнитися в домислах одного з них. І практично не помилилися.

- Я й справді метаморф і антимаг? - З жахом промовила.

- Метаморф - так, а от антимагом тобі не бути. Але не засмучуйся, це навіть краще, - мені запропонували кухоль із відваром, і я вдячно кивнула, приймаючи питво з рук Мара.

- Але чому, батьку? Адже вона змогла використати нашу силу, - обурився глава держави, перетворюючись перед старшим на все ще маленьку дитину.

- Та тому що вона Провідник! - Сказав як само собою зрозуміле колишній імператор. - І якби ви уважно поспостерігали за Ліною, а краще так і зовсім відвели до мене, то дізналися б про це відразу! - Схоже, чоловік був трохи злий на цю притихлу трійцю.

- Але Провідників у нашому світі вже не було кілька тисячоліть! - Вступив у розмову Кір. - І покинути дзеркальну залу було її бажанням, - вніс ще один аргумент шатен.

- Якщо їх давно не було, то це не означає, що таке неможливо. Але ви самі бачили драконеня, - я різко підхопилася, відштовхуючи простягнуту мені долоню:

- Що з Філіпом? Мені потрібно до малюка! - Я вже навіть майже зірвалася з місця, але мене все ж утримали і спробували вкласти назад.

- Та не смикайся ти! - Прогарчав на мене Кіріан. - З ним все гаразд, дитинча спить, - я слухняно розслабилася, тим паче, що в мене знову почало темніти в очах.

- А що було? - Проговорила вже спокійніше.

- Ти його трохи перекачала відібраною енергією, адже ви обидва поки що не вмієте це контролювати, - отже, малюк у нас антимаг, а я працюю провідником для його здібностей. - Зараз з ним все добре, і він просто спить. Та й тобі не завадило б, - я ствердно кивнула, моментально провалюючись у сон.

Вкотре я прокинулася вже ближче до вечора, у всякому разі про це мені сказало діанійське червоне сонце, що саме котилося за обрій. У кімнаті нікого не виявилося, і я спробувала встати самостійно.

Як не дивно, тіло слухалося, і більше того, я відчувала в ньому силу і легкість. Чудові відчуття.
Походивши трохи по значних апартаментах, я зважилася на невелику розвідку. Виглянувши за двері, побачила порожній коридор, тож акуратно прошмигнула в нього, розпочинаючи свою прогулянку.

Не встигла дійти до повороту, як із прочиненої стулки почула приглушену розмову. Хотіла було пройти повз, але голоси здалися мені знайомими. Немов шпигун в американському фільмі, я прокралася до кімнати, що виявилася бібліотекою, і легенько притулилася до дверей, прислухаючись.

Тим часом в імператорській бібліотеці

- Кажеш, можеш знову відчувати пари? І хто цього разу? - Екс-правителя було важко не впізнати.

- Не зовсім так, але щось таке я відчуваю, не знаю як це пояснити. Немов би нитка веде не від дракона до дракона, а зсередини мене, - Кіріан здавався трохи розгубленим. - Може, це мені всього лише здається? Може я просто надто стараюся повернути своє вміння?

- Не впевнений. А ти не думав, що це ти відчуваєш свою пару? - Запитав у шатена Мар.

- Свою пару? Але ж на другому кінці нитки "порожньо". Адже я завжди бачив їх обох, а зараз там нікого. Може це тому що мені судилося залишитися одному? - Гіркота в голосі Веалірійського змусила мене зморгнути непрохані сльози.

- Або може зв'язок між вами ще не сформувався, - припустив колишній імператор.

- Чи моя пара ще не народилася, - закінчив за нього мій тимчасовий співмешканець.

- А ось це може бути правильна думка. У будь-якому разі тобі краще промацувати час від часу "нитку", може справа зовсім в іншому, - голоси притихли, і мені здалося, що чоловіки думають кожен про своє. - Як тобі Ліна в ролі матері? - Я ледь з-за стулок не випала, ошелешено розуміючи, що в цей момент екс-правитель дивиться прямо на мене, йому абсолютно не заважали двері, що приховували мене. Я якимось чином відчувала, що мене сканують.

- Вона молодець, хоча дівчині не вистачає навичок. А ще не завадило б підучити етикет, - Мар реготнув на заяву шатена:

- Ну так допоможи їй, кому як не тобі стати її вчителем? Заодно і за драконеням поспостерігаєш, - і хоч мені було трохи прикро, але вони не сказали нічого неправдивого.

- Я постараюся їй допомогти, - коротко відповів йому Кіріан, і я потихеньку почала відступати, щоб не спійматися за підслуховуванням.

- Відвідайте з нею "дитячу", може ще якесь із яєць відреагує на її появу, - було останнім, що я почула від Мара, решту розмови я пропустила, повертаючись у свою тимчасову кімнату.