Читати книгу - "Дівчина з секретом, Ірина Айві"

16

---- Де ж твоя Настя? ---- з цікавістю запитала подруга брата ---- Стелла.

    Зробивши кілька ковтків вина, я глянув на годинник. Чому вона так довго збирається? Усі чекають лише мою доньку та дружину.

---- Де ж вона, сину? ---- запитала мама, підійшовши до мене. 

---- Наводить красу для коханого чоловіка, ---- втрутився в нашу розмову мій молодший брат.

---- Впевнена їй це ні до чого. Вона  без макіяжу прекрасна. Будь-яка не влаштує твого брата, ---- жартома проспівала Стелла.

    Де ж ти так довго Настю, чорт забирай? Я розумів, що нервувати не можна. Цей вечір був спланований для того, щоб показати Насті, що вона не рабиня у цьому домі, а повноправна господиня. Мені дуже хотілося, щоб усі побачили мою маленьку принцесу. 

   Дружина! Моя дружина! Я смакував на язику це слово й мене охоплювали дивні почуття.  Я знову підніс келих та зовсім трохи пригубив вина.

    Стелла голосно розповідала, як круто їм з братом вдалося відпочити на Балі й, що вони дуже шкодують через свою відсутність на нашому весіллі.

 Всі мої думки були про Настю. Я уявляв, як зараз вони спустяться і я представлю їх, як мою дружину та доньку. І тоді всі зрозуміють, що жінка на якій я одружився ще прекрасніша ніж вони могли собі уявити. 

---- Ніяк не можу привикнути до того, що ти одружений, милий, ---- промуркотіла Ріта ---- моя колишня коханка. ----  Мій Алекс та його мила дружина. 

---- Мила? ---- я мало не розсміявся їй в обличчя. Краще сказати колюча та гостра на слово.

---- Знаєш любий, мені доведеться трохи зачекати, поки ти втомишся від неї й повернешся до мене. І я готова чекати скільки потрібно.

---- Я не маю наміру втомлюватися від Насті, а з тобою ми про все домовилися. Давай більше не будемо вертатися до цієї теми.

    Я вже шкодував, що послухав кращого друга й запросив її на наше свято.

---- Може якось викроїш трохи часу й ми пообідаємо разом? ---- постукавши своїм яскравим манікюром по моїй руці, запитала Ріта.

   Я ніяк не міг заспокоїтися. Хіба може молода дружина так нехтувати своїм чоловіком? Вона повинна виказувати свою повагу. Якщо за секунду Настя не спуститься я притягну її сюди за волосся. Раз і назавжди дам зрозуміти, що вона має робити те про що просить її чоловік. Матиме гарний вигляд, вести світську бесіду та виказувати свою безмірну любов до мене. Якщо ні, то  я їй покажу де раки зимують  ....

   Що це зі мною? Відсутність власного самоконтролю чи бажання, щоб вона  цілісно належала лише мені?

---- Алексе? Алексе,  ---- наполегливо почала термосити мене Ріта за рукав піджака. ---- Поглянь! О, Боже, який жах! ---- сміючись сказала вона.

  За плечима почувся стогін Ніни Павлівни.

   Я підійняв голову. Всі дивилися кудись позаду мене.

---- В чому справа?

    Обернувшись я побачив свою дружину, а може  якусь злу та дурнувату пародію на неї. Настя стояла напроти мене, міцно тримаючи Лізу за руку. Спочатку подумав, що вона захворіла, тому що Настина шкіра мала синюшний відтінок, а потім до мене дійшло, що це її плаття дає такий ефект. Воно погано сиділо на ній. Десь надто облягало, десь  морщилося, а десь висіло. Я з жахом дивився на жінку, яка була моєю дружиною. Навіть уявити собі не міг, що вона може таке сотворити з собою. А волосся? Що ж вона з ним робила, щоб перетворити на посічену солому?

  Я судомно втягнув у себе повітр'я.

----Алексе,  милий ---- прошепотіла Настя.

   Від злості келих у моїх руках, мало не розсипався на дрібні осколки. Ця ідіотка посміхалася й так щиро, що аж на передньому зубі замайоріла фіолетова помада.

---- Алексе, вибач мене, будь ласка за запізнення.

    Чого це раптом ця зараза просить у мене пробачення. Настя, яку я знаю ніколи б цього не зробила.  

---- Алексе!  ---- тихо промовила Настя. 

    Дивлячись на неї, розумів, що моя лють виходить з-під контролю.  Мені здавалося, що зараз я  ладен  просто зателепати  її до смерті. Схопити за понівечене волосся й трясти до того часу, поки не впаде на коліна й не благатиме вибачити її дурість. Мені хотілося відчути стукіт її фіолетових зубів від власного страху. Я чудово розумів, що зараз усі витріщаються на нас, тому помсту доведеться відкласти. Підхопивши Лізу на руки відвів її до бабусь, які перебували у такому ж шоку, як і я сам. Ліна підійшла до Насті й не зважаючи на гостей покрутила пальцем біля скроні. 

---- Кохана, я вже почав хвилюватися, але тепер розумію, що твоя неземна краса потребувала багато зусиль та час.

    Руки Насті почали тремтіти. Невже нарешті злякалася?

---- Я  саме розповідав нашим гостям про тебе. Яка ти в мене розумниця ---- вчитель історії.

   Взявши її за руку почав  підводити до гостей. Хай зрозуміє, що у цю її гру можуть грати двоє.

   Настя почервоніла, а я не збирався шкодувати її. Підвів до Ріти. 

----Ріто, познайомся це Настя ---- моя дружина, а це Ріта моя колишня ..... подруга.

---- Друзі мого чоловіка й мої друзі, ---- пискнула я, відчуваючи себе повною дурепою.

   Алекс обійняв мене за талію.

---- А це мій брат Олег та його подруга ---- Стелла.

---- Настю, ти просто красуня, ---- кепкував Олег, ховаючи посмішку.

    Невже я зробила помилку? Спочатку моя поява створила потрібний ефект, а потім все зіпсував мій дорогий чоловік, який миттєво взяв все під свій контроль і сам став режисером моєї вистави.

---- Алексе, мені напевно краще піднятися до себе. Скажи своїм гостям ....

---- Нашим гостям, кохана. Думаю твоя бабуся та подруга бачать тебе такою вперше. Будеш поряд поки я не дозволю піти, інакше дуже сильно пошкодуєш. 

---- Хоч убий мене, але я все одно йду звідси.

    На очі навернулися сльози і я чимдуж побігла по сходах до своєї кімнати.

---- Настю! ---- крикнув Алекс мені услід. ---- Зачекай!

    Я не буду слухати цього тирана. Досить прикидатися його дружиною. Не хочу ні бачити, ні чути його. Навіть своїми погрозами він не змусить мене залишитися у цьому домі. Зараз же зберу речі й геть звідси.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍