Читати книгу - "Феномен Фенікса"

193
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 264 265 266 ... 271
Перейти на сторінку:
одна москвичка побачила в небі біля Місяця чорний квадрат, його видно було в хмарах, підсвічених рожевим світлом. Розміри його приблизно рівні двом місячним дискам. Квадрат якийсь час зберігався незмінним, не дивлячись на те, що хмари навколо були в русі. Дійшовши до кордонів квадрата, вони безслідно розчинялися. Зірок в чорному квадраті не було видно. Хвилин через десять чорний квадрат зруйнувався, а рожеве світло зникло.(обратно) 14

Конкретні цифри, що характеризують фізичні параметри космічних «чорних дірок», які не випромінюють світло та радіацію, а тому невидимі навіть в найпотужніші телескопи, вперше отримали британські астрономи. Використовуючи цю формулу в Інституті астрономії Кембриджа, дійшли висновку, що «темна речовина» складає 95 % всієї маси Всесвіту.

(обратно) 15

Сущий — який існує, є в наявності. Те, що існує, буття. Справжній, дійсний, істинний.

(обратно) 16

В японському суперкомп’ютері змоделювали ріст Всесвіту за останні 13 мільярдів років. Астрофізики прослідкували за виникненням сучасних космологічних структур — галактик і їхніх кластерів — з газових «пузирів», яким космос був наповнений через 300 мільйонів років з початку Великого Вибуху.

Тепер астрофізики стверджують, що «хімічну історію» Всесвіту треба переписати — моделювання не підтвердило гіпотезу про повільне поступове виникнення найважчих елементів. Раніше вважалося, що сучасне розташування атомів встановилося за 10 мільярдів років дякуючи поступовому «вигоранню» воднево-гелієвих зірок. Згідно нового розрахунку, вже через мільярд років після Великого Вибуху хімічні елементи були присутні в тій пропорції, що й нині.

(обратно) 17

Земля отримує одну двомільярдну частку енергії, що дарує їй Сонце. Щоб отримати таку кількість тепла і світла, людям треба протягом року спалити 200 000 000 000 тонн вугілля. Потрібно 1700 електростанцій (кожна по мільйону кіловат), щоб створити лише 1 відсоток тієї потужності енергії, яку випромінює Сонце на поверхню Землі.

(обратно) 18

Колись у слов’ян Місяць вважався чоловічим началом, а Сонце — його нареченою. Про це і в народній колядці говориться: «Ясен Місяць — пан господар, Красне Сонце — жона його».

(обратно) 19

Люди здавна вірили в край світу, в край, де закінчується Земля. Там, мовляв, щовечора й сідає Сонце.

Астроном і мандрівник античності Піфей, обстежуючи під час своєї експедиції західну околицю Європи, засвідчує, що «варвари показали нам те місце, де Сонце відправляється на спокій…» І це — в Європі!

(обратно) 20

Тітікака — солоне озеро у Південній Америці на кордоні Перу і Болівії. Лежить у Центральних Андах, на висоті 3812 м над рівнем моря. Площа 8300 квадратних метри (найбільше з високогірних озер світу), глибина до 304 м. Є острови. Через ріку Десагуадеро має стік в озеро Поопо. Рибальство, судноплавство. На південно-східних берегах Тітікака та на островах збереглися пам’ятники індіанської архітектури, зокрема Туауанако.

(обратно) 21

…Один молодик на ймення Наркіс забаг побачити землю такою, якою її бачать птахи. От піднявся він високо в гори і глянув на свій аул. Все внизу було дрібним і розмитим. Але орел ширяв ще вище і тоді Наркіс вирішив піднятися туди, де здіймався засніжений пік. Тепер хмари пливли біля його ніг і затуляли все, що зосталося внизу.

— Що ж бачать птахи? — вигукнув юнак, глянув на сонце з погордою: — Та воно і над горами таке ж мале, як і над землею.

І в ту ж мить осліп. Надто сліпучим і спопеляючим було Його проміння…

(обратно) 22

Колір зорі визначається температурою її поверхні. Найгарячіші зірки світяться біло-голубим світлом, а найхолодніші — оранжево-червоним. В залежності від температури, астрономи ділять зірки на сім класів, що звуться спектральними класами. Найгарячішівідносяться до класу О, потім ідуть В, А, F, G, К і найхолодніші — М. Наше Сонце належить до спектрального класу G, отже, воно не таке вже й гаряче.

Та частина електромагнітного спектра, що її бачить людське око і яку ми називаємо світлом, зосереджена в основному між довжиною хвиль 380 і 760 ммк. Використовуючи досить інтенсивні штучні джерела, можна дещо розширити межі людського зору до 310 і 1050 ммк. В середині цих значень, але головним чином в межах довжини хвиль між 380 і 760 ммк, знаходиться також діапазон зору інших тварин, чуттєвість рослин до світла, орієнтація рухів тварин і, що важливо, фотосинтез усіх типів.

(обратно)
1 ... 264 265 266 ... 271
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Феномен Фенікса», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Феномен Фенікса"