Читати книгу - "Князь Михайло Чернігівський та його виклик Орді"

(обратно)

21 Хоча вони датуються 1244—1245 роками, можна припустити, що ставленик Михайла Всеволодовича їх висловлював і раніше. Адже, наприклад, розширені положення виступу владики Петра на Ліонському соборі 1245 року зустрічаємо і у «Великій хроніці» Матфія Парижського, датованій 1244 роком.

(обратно)

22 Осінь 1239 р.

(обратно)

23 Зима 1239/40 — 6.ХІІ.1240.

(обратно)

24 Тобто це питання залишили відкритим. У Києві правив тисяцький Данила Галицького Дмитро.

(обратно)

25 Про «тривалу облогу» Києва пише у своїх записках Плано Карпіні.

(обратно)

26 Ярослав Всеволодович, брат Юрія Всеволодовича.

(обратно)

27 Тьма — десять тисяч.

(обратно)

28 Або його нащадків.

(обратно)

29 Син Мстислава Глібовича.

(обратно)

30 «Історія монголів» Плано Карпіні вперше вийшла в перекладі російською мовою лише у 1911 році (СПб). Основні ж дослідження щодо «Сказання про князя Чернігівського» були зроблені у XIX столітті.

(обратно)

31 У ньому були навіть тексти домонгольського часу.

(обратно)

32 Борисоглібський монастир, зруйнований у 1239 році, відновлено у XVI ст. Сюди у 1679 році була перевезена Новгород–Сіверська друкарня. Монастир закрито у 1786 році.

(обратно)

33 Мито.

(обратно)

34 Давати коней.

(обратно)

35 Митрополит Кирило, який здобув найвищу церковну посаду на Русі за сприяння Данила Галицького, ворогував з ростовськими єпископами як «тартарськими угодниками». Не був він прихильний і до Чернігова. Адже довгий час перебував у князівському таборі, де Михайло Чернігівський вважався ворогом №1.

(обратно)

36 14 лютого, очевидно, вже 1579 року мощі князя та його боярина зустріли церковники з хрестами, цар і цариця, «и множество народа всякого, жен и детей».

(обратно)

37 Єпископ Варлаам знайшов його біля 1575 року у Махрищському монастирі. Сюди житіє потрапило з Євфімієвого монастиря. Воно було написане іноком Григорієм орієнтовно у 1558 році на основі іншого первинного житія.

(обратно)

38 Під час оприччини у Покровському монастирі опозиційно настроєні черниці, колишні дружини страчених бояр, підносили у народі святість померлої Соломії, першої дружини Василя III, що непокоїло царя. У противагу діям монашок–аристократок він посприяв поширенню слави про чудодійства дочки Михайла Всеволодовича.

(обратно)

39 Похований у Брянському монастирі.

(обратно)

40 Після смерті короля вона вийшла заміж за магната Завіші з міста Рожмберка.

(обратно)

41 Ім’я невідоме.

(обратно) (обратно)
Оглавление Вступ Розділ I З РОДУ ОЛЬГОВИЧІВ Розділ II СПРАВЕДЛИВИЙ КНЯЗЬ Розділ III ВОЛОДАР КИЄВА, ГАЛИЧА Й ЧЕРНІГОВА Розділ IV НЕПОЧУТИЙ ГОЛОС Розділ V БЕЗ ВЛАДИ Розділ VI ВИКЛИК ОРДІ Розділ VII ЗМІНА ОРДИНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ Розділ VIII МУЧЕНИКИ