Читати книгу - "Чудесний генератор"

142
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 26 27 28 ... 61
Перейти на сторінку:
спеціальний вплив УКХ на тварин. Це ж її галузь.

І він ввічливо уклонився до Раї, що трохи зашарілася, коли на ній зосередилися всі погляди. Проте, Рая досить добре знала свою справу, щоб сказати швидко найголовніше:

— Першим, хто провадив досліди такого характеру, був професор Йєлінек, — почала вона, — цей вчений просвічував ультракороткими хвилями мишей. І він установив, що шерсть просвічених мишей була краща, густіша й довша, ніж у непросвічених.

Андрій Антонович доторкнувся до своєї просвіченої голови. Шкіра трохи боліла, як обпечена. Але пальці його відчули приємний дотик м’якого волосся на колишній лисині — й він задоволено посміхнувся: що там миші, мовляв, от у мене яка історія виходить… Але своїх думок Андрій Антонович не відкрив. А помітивши, як поглянув на нього Рома, — старий швидко сховав усмішку, вдаючи, що він з уважністю слухає.

— Оті просвічені миші, — продовжувала Рая, — зростали значно скоріше від контрольних, непросвічених. Вони набирали вагу процентів на двадцять швидше. Просвічені яйця під час дослідів Йєлінека вилуплювалися значно швидше від звичайних…

— Чуєте, товаришко Ганно? — впав їй у мову Містер-Пітерс, — а ви ще насмілювалися висловлювати сумніви щодо ваших курей.

Ганна знизала плечима:

— Побачимо…

Рая, закусивши губу, перечекала, поки закінчився цей обмін репліками, і спокійно, з помітною іронією спитала:

— Дозволите продовжувати? Звісно, якщо це не завадить вашій розмові…

Містер-Пітерс нахмурився, але нічого не відповів. Проте, Рая й не чекала на відповідь. Вона завдала останнього удару:

— А втім, я вважаю, що найголовніше я вже сказала. Ми працювали з цій галузі разом з Олесем. Отже, хай він доповнить. Олесику, допоможи, будь ласка.

І вона обдарувала Олеся такою променястою усмішкою, таким чарівним поглядом, ніби вони з ним щойно повернулися з найприємнішої прогулянки. Навіть Рома, заглиблений в свої думки, помітив це. Він з одчаєм покрутив головою: чорт забери, яке щастя всім, крім нього… А Олесь уже підвівся. Він трохи розгубився — аж ніяк не чекав він на такий вияв прихильності від підступної зрадниці.

Деяку напруженість стану примітив і Данило Якович, цілком, як ми знаємо, стороння особа. Він скосив одну брову й прислухався: ану, мовляв?..

— Власне на мою думку слід сказати ще про вплив ультракоротких хвиль на бактерії, — вимовив Олесь, дивлячись просто на Данила Яковича, як на найнейтральнішу особу, — бо про бактерії тут не згадувалося ще. Я скажу лише про досліди наших учених Ойвіна й Лауфера. Вони вивчали вплив УКХ на так звані загальнокишкові палички — досить поширений вид бактерій, а так само й вплив на інфузорії туфельки. Виявилися цікаві наслідки. Туфельки гинули дуже швидко, за час від хвилини до трьох. Вода, у якій вони перебували, нагрівалася за цей час до п’ятдесяти п’яти градусів. Бактерії трималися значно довше — від дев’яти до десяти хвилин. Проте, це можна пояснити тим, що Ойвін і Лауфер користувалися генератором, який не міг давати хвилі менші, ніж чотири метри. З цього ясно, що на бактерії слід впливати значно коротшими хвилями. Адже коливання різної частоти по-різному впливають на об’єкти. Звідси витікають величезні можливості для медицини.

Олесь спинився. Він помітив здивування в очах декого з слухачів.

— Так, так, для медицини, — повторив він. — Уявіть собі таку картину. Перед нами хворий на якусь небезпечну хворобу. Лікувати його звичайним способом ми чомусь не можемо. Ну, наприклад, хворий на туберкульоз легенів. Щоб його лікувати треба давати хворому багато жирів, доброї ситої їжі. А в нього, припустімо, ще й шлунок поганий, не може перетравлювати все це. Що робити?.. Ми знаємо, що ультракороткі хвилі здатні вбити збудників туберкульозу — палички Коха. Але — які саме хвилі, якої довжини, в умовах якої саме експозиції?.. Робимо досліди з культурою кохівських паличок. Встановлюємо, що їх за мить убивають хвилі, припустімо, п’ять сантиметрів завдовжки. І ці ж таки хвилі аж ніяк не впливають взагалі на організм…

— Ну, цього не може бути, — зауважив Містер-Пітерс, — якась форма впливу мусить бути.

— Так, це я надто спростив, — погодився Олесь. — Хвилі ці впливають безпосередньо і на організм хворого, але як? Вони в умовах дуже короткотермінового просвічування на кілька хвилин зменшують спроможність білих кров’яних тілець, лейкоцитів, протистояти інфекційним збудникам. Ну, так що ж з того?.. Ми просвічуємо хворого цілком потрібними нам хвилями, відразу вбиваємо в його організмі геть усі палички Коха — а потім витримуємо людину певний час в стерильних умовах. І все, готово. Людина одужала, в ній не залишилося жодної палички Коха. Хіба це не надзвичайно важливо для медицини? Треба тільки вивчити вплив різних хвиль на різні бактерії; різні збудники хвороб…

— Для чого в нас тепер є всі підстави, ол фьюндаментс, — голосно закінчив за Олеся Містер-Пітерс. — Ми маємо наш новий генератор — і працюватимемо з ним. Отже, загальну частину нашої бесіди вважаю за закінчену. Хто має питання? Хто хоче щось спитати? Прошу.

Запитання мав лише Данило Якович. Він сказав:

— Хотілося б узнати, чого саме ви вже досягли цією вашою новою машиною?

Містер-Пітерс усміхнувся:

— Їжу собі на столі промінням підсмажували. Пальця професорові Терещенкові обпекли — і разом з тим вухо нашому шановному Іванові Петровичу Антохіну, щоправда, цілком випадково. Людей на вулиці спиняли, авто затримували, пошарпаній кішці виразки загоїли й шерсть нову виростили… багато чого досягли… правда, не досить, я б сказав, систематизовано й науково, проте — переконливо.

— Так, так, — відгукнувся Данило Якович, — не зовсім систематизовано. Я ж казав, фокуси-покуси робили. Ні, це мені непотрібно. У нас тут інша мета. Так і Іван Петрович мені писав. От тільки про шерсть… не віриться мені, що це так. Звідки візьметься та нова шерсть?..

— Виросла нова шерсть, — ствердив Містер-Пітерс.

— Хм…. — висловив сумнів Данило Якович. — Дивно… щось воно не теє… може, вона якраз линяла тоді, ваша кішка?

Рома відчув в його тоні безумовну образу. Він підвівся на весь свій зріст. Похитуючись від схвильованості, він грізно перепитав:

— Ви думаєте, що вона линяла? І що це не був вплив нашого проміння? Що це випадковий

1 ... 26 27 28 ... 61
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чудесний генератор», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чудесний генератор"