Читати книгу - "На мені та в мені, Анастасія Бойд"

Марк міцно поцілував мене, притискаючи своїм обличчям голову до його долоні. Було трохи боляче. Раптом спинка мого сидіння відкинулася назад, і злякано зітхнувши, я різко лягла. Марк придавив мене своїм м'язистим тілом. Я вже відчувала його ерекцію, у напівтемряві бачила його моторошний божевільний погляд... Він торкався мене так власницьки, і це викликало огиду. Я зрозуміла свою дурість. Я не могла ось так просто підпустити до себе чужу людину. Що я наробила? Якщо це станеться, мені не стане легше. Я остаточно загрузну в почутті власної гидоти.

- Ну що, мадемуазель Бушар, я виправдав ваші очікування? - плутано запитав Марк, і я згадала, що іноді так до мене звертався Ів.

Згадала, як ставився і торкався до мене він. Я протяжно застогнала, і сльози покотилися самі собою. Я істерично заплакала, закривши обличчя руками, і зрозуміла, що не хочу, щоб хтось інший торкався мене. Тільки Ів Морель...

- Ти зараз серйозно? - Марк відсахнувся від мене. Це було розчарування. Його плани зруйновані.

Я мовчки відштовхнула його від себе та вилізла з машини. На щастя, мені це вдалося зробити, і Марк не намагався утримати мене. Я пішла геть, але не додому. Мені потрібно було зустрітися з Івом. Можливо, є якась найменша надія на те, що мені вдасться переконати його в перспективності наших стосунків. Адже Морель не казав, що досі кохає Вів'єн. Може, він просто думав, що мені не потрібний. Я викликала таксі, і за десять хвилин вже була під його дверима. Я дзвонила багато разів, але ніхто не відкривав. Повернула ручку, і виявилося, що двері були відчинені.