Читати книгу - "Чому люди тупі? Психологія дурості"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Йшлося про опитування сотні лікарів, психіатрів і психологів однієї великої паризької лікарні, а також близько двадцяти осіб з-поміж паризьких психіатрів. Він запропонував їм список зі 120 імен, включно з їхнім власним, і попросив закреслити тих, хто заслуговував на епітет «дурень». Заззо включив у список і своє ім’я. Але не згадує, скільки балів отримав…
У короткий список увійшли п’ять імен, які отримали 85 % голосів, але тільки одне з них «підтримали» всі. Це був великий начальник, хороший клініцист, з коефіцієнтом інтелекту щонайменше 120, але цілковито позбавлений почуття гумору. Він був дуже ерудованою людиною, але мав проблеми в контактах з людьми, йому бракувало емпатії та чуйності, через що він завдав людям болю й приниження, не усвідомлюючи цього. Він мав досконале логічне мислення, але поводився нетактовно через те, що не зважав на інших. Насправді він жив, закупорений у своєму нарцисичному футлярі.
Отже, відповідно до цієї анкети, дурень — це той, кому бракує емоційного інтелекту і хто обманюється щодо себе й не жаліє інших через свій егоцентризм. Цей опис близький до нарцисичного розладу особистості, прояви якого я простежую в робочих і любовних стосунках, а також у соціальних мережах.
Нарцисичний розлад особистості
Він характеризується, в загальних рисах, фантазіями й поведінкою величі, потребою в захопленні з боку інших і браком емпатії[76]. За результатами досліджень, вражає від 0,8 % до 6 % всього населення[77] і дедалі частіше траплятиметься поміж молодих поколінь, народжених після того, як інтернет став загальнодоступним[78],[79].
Одне ґрунтовне дослідження показало, що існує три головні типи нарцисичних розладів особистості[80].
Тип 1. Нарцисичний розлад злісний і з манією величі, маніпулятор, експлуататор, тиранічний брехун, ворожий, агресивний і без теплої емпатії. Його грандіозність не компенсаторна, адже він упевнений, що має всі права. Отже, головний розлад цього типу полягає в постійному переоцінюванні себе. Злісний нарцисизм близький до антисоціального розладу особистості, за винятком того, що він не імпульсивний, не авантюрний і не безвідповідальний. Він часто пристосований і відступає, коли йому протистоять. Тим небезпечніший цей тип для тих, кого він вибрав за жертву.
Тип 2. Нарцисичний розлад особистості нестабільний, вразливий, депресивний, тривожний, критично налаштований і заздрісний, має завищені цілі й буває перфекціоністом. Своє почуття меншовартості він ховає за проявами величі, коли відчуває загрозу.
Тип 3. Нарцисичний розлад особистості високофункціональний: вирізняється величчю, змагальністю, виставлянням на показ, спокусливий і харизматичний, перебуває у постійному пошуку влади. З позитивних рис: він завзятий, розумний, не має труднощів у стосунках і спрямований на самореалізацію. Такий нарцисизм мають деякі великі керівники, митці та науковці.
Також треба відрізняти ці три головні нарцисичні розлади від звичайного сучасного культурного нарцисизму, який бере початок в суспільстві споживання з 1960-х років і, спираючись на недавній розвиток технологій масової комунікації, привів до того, що ми вже три покоління живемо в культурі нарцисизму[81].
Нарцисична дурість на роботі
Саме в робочих стосунках, без сумніву, найбільше виявляється ця дурість — через діалог, розмовний вислів, жест чи погляд, який означає: «Через вас я дивлюся на себе».
Є своє задоволення в тому, щоб удавати дурня й отримати відповідні соціальні переваги, бо що може бути ліпше, ніж залишити інтелігентну поставу тому, хто вважає себе вищим за вас. Удавати дурня — це спосіб піднятися кар’єрними сходинками, застосовуючи стратегію низької позиції, яка полягає в роздуванні его можновладців, від яких ми залежимо. Головне — не загратися й не стати Королем дурнів. Як писав Бальзак у «Турському священникові»: «Добродію, ми стримуємося, доки стримуємо інших».
Пригадую, як на початку кар’єри один мій начальник сказав: «Я завжди хотів працювати з дурнями, але з вами, врешті-решт, помилився». Я з усмішкою прийняв цей начальницький комплімент дебютантові, який зумів зіграти дурня, щоб отримати роботу. Зрештою, з плином часу й вигинів кар’єри я без сумніву дійшов до того, що поповнюю часом ряди дурнів…
Крім таких моментів дурості, можна виділити два типи структурних дурнів.
Перша — це велике братство «славних дурнів». Такий дурень надутий і дметься й має хронічне розбухання его. Чимало їх трапляється на підприємствах, вони формують флору адміністративних установ і університетських клінік. Зазвичай вони нешкідливі, якщо вмієш підлеститись до них, щоб отримати потрібне. Вони страждають на звичайний нарцисичний розлад особистості, в легкій формі, спритність підлеглих легко компенсує їхні приховані ґанджі.
Друга категорія значно гірша. Це «мудь», який насолоджується послухом і стражданнями інших і робить кар’єру, щоб удовольнити своє бажання принижувати. Це злісний нарцисичний розлад особистості, який може проявлятися у складі темної тріади, що включає нарцисизм, макіавеллізм і психопатію[82]. Він може лютувати на підприємствах, як виявило одне метааналітичне дослідження[83].
Цьому типу була присвячена ціла книжка, що заслуговує на уважне читання, бо, попри гумористичний заголовок, вона цілком серйозна. Це твір американського психолога Роберта Саттона, опублікований 2007 року: «Правило “жодного мудя”». Фундаментальний принцип «без дурнів на борту» звучить так: перш ніж найняти когось на підприємство, в установу чи в університет, хоч яка блискуча в нього біографія, слід переконатися, що він не мудь.
Один зі способів дізнатися це, крім репутації претендента і прямих контактів з ним, — оцінити його з допомогою анкети, яку пропонують заповнити кандидату, сподіваючись, що він відповідатиме щиро. Уважно читаючи запитання анкети, кожен може усвідомити, що вона оцінює поведінку й думки, притаманні нарцисичному розладу особистості. Ось шість перших запитань анкети:
Кожне з тверджень, наведених нижче, позначте буквою «П», якщо воно правдиве, або «Н», якщо ні[84].
А. Що ви насправді думаєте про людей
1. Довкола вас самі некомпетентні ідіоти, й ви змушені доносити до них цю сумну правду так часто, як тільки можна.
2. Ви були дуже доброю людиною, перш ніж почали працювати з цим збіговиськом кретинів.
3. Ви не довіряєте тим, хто вас оточує, і вони не довіряють вам.
4. Ваші колеги — неминуче суперники.
5. Єдиний спосіб дістатися вершини, на вашу думку, — це зіштовхнути з дороги інших.
6. Ви таємно радієте стражданням інших.
Саме поміж таких набирають «корисних мудів», які упевнено розвалюють компанію. Саме до цієї категорії належать домагачі
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чому люди тупі? Психологія дурості», після закриття браузера.