Читати книгу - "Пригоди доньки Волдеморда, Настя Коваленко"

Минув рік.

Хоґвортс знову ожив під літнім сонцем: галасливі студенти, чарівні істоти на подвір’ї, і шурхотіння перших сов із листами новачків.

Селестіна стояла біля Озера, тримаючи в руках нову паличку, що подарували їй на день народження.

Поруч сидів Джеймс, не випускаючи її з погляду.

За цей рік багато змінилося.

Селестіна стала однією з найкращих учениць, допомагала новачкам і навіть мріяла стати професоркою захисту від темних мистецтв.

Її більше не лякало ім'я "Ріддл".

Воно тепер означало силу — не руйнувати, а захищати.

— Про що задумалась? — лагідно спитав Джеймс.

— Про те, як усе могло б бути… — усміхнулася вона. — І як усе стало насправді.

Раптом їх перервав гуркіт крил.

На подвір'я приземлилася сова з дивним листом.

Селестіна розгорнула пергамент і прочитала кілька рядків.

Її очі розширилися.

— Це від Скорпіуса, — прошепотіла вона.

У листі було всього кілька слів:

"Я змінився.

Я хочу зустрітися.

Там, де все почалося."

Вона зустрілася поглядом із Джеймсом.

— Підемо разом? — спитав він.

— Завжди, — відповіла Селестіна, міцно тримаючи його за руку.

Кінець( першої частини )

І так розпочалася нова пригода — ще загадковіша, ще небезпечніша.

Але тепер вони знали: разом вони впораються з будь-якою темрявою.

Бо світ

ло завжди сильніше.

Кінець