Читати книгу - "Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
7. «Пиріг життя». Намалюйте коло. Розділіть його на шість секторів — вони мають нагадувати шматки пирога. Позначте кожен шматок: духовність, спорт, розваги, робота, друзі, любов, пригоди. У кожному секторі поставте точку — чим ближче до зовнішнього обідця, тим більше ви задоволені цією сферою життя, чим ближче до центру кола — тим більше незадоволені. З’єднайте точки. Тепер подивіться, чи не вийшла утворена фігура однобока.
Нічого дивного, якщо на початку курсу ваш «пиріг життя» виглядатиме мов тарантул. Коли ваше творче відновлення почне набирати обертів, цей тарантул ставатиме все більш схожим на мандалу. Використовуючи цей метод, ви помітите, що існують сфери вашого життя, яким ви приділяєте дуже мало часу або які узагалі ігноруєте. Змінюйте це за допомогою тієї невеликої кількості часу, яку ви змогли вивільнити для себе.
Якщо ваше духовне життя ледве жевріє, то навіть п’ять хвилин, проведених у синагозі чи храмі, зможуть відновити у вас почуття дива. Багатьом з нас достатньо п’ятихвилинного звучання барабанної музики, щоб відчути зв’язок зі своєю духовною сутністю. А комусь допомагає прогулянка оранжереєю. Важливо те, що навіть зовсім трішки уваги тим сферам вашого життя, які найбільш недоглянуті, зможе їх підживити.
8. Десять маленьких змін. Перелічіть десять речей, які ви хотіли б змінити у своєму житті — від найважливіших до найбільш дріб’язкових чи навпаки (наприклад, придбати новий комплект постелі, з’їздити в Китай, перефарбувати кухню, нарешті розпрощатися з Еліс — для чого мені така стервозна подруга?). Напишіть:
Я хотів би (хотіла б)_
Я хотів би (хотіла б)_
9. Виберіть один пункт з цього списку, щось невеличке, як ціль на цей тиждень.
10. Виконайте цей пункт.
***
Я заплющую очі, щоб бачити.
Поль Гоген
Перевірка
1. Скільки разів цього тижня ви писали ранкові сторінки? (Сподіваюся, що сім, пам’ятаєте?) Що ви відчували, коли їх писали? Чи здалося вам, що це заняття пішло вам на користь? Опишіть свій процес написання ранкових сторінок. (Наприклад: «Та писанина була така дурнувата. Я писала якісь незв’язні дурниці, ні до складу, ні до ладу…») Пам’ятайте, якщо ви просто пишете ранкові сторінки, то вони вже діють. Що з того, що ви написали, вас здивувало? Запишіть розгорнену відповідь на це запитання на цій сторінці. Ці записи — лише щотижнева самоперевірка ваших настроїв, а не прогресу. Не переймайтеся, якщо написане здаватиметься вам скиглінням і банальщиною. Часто саме це вам і потрібно.
2. Ви ходили на творче побачення цього тижня? Пам’ятайте, що ці побачення — необхідні моменти сміливості і волі. Що ви робили на побаченні? Як ви у цей час почувалися?
3. Чи трапилося цього тижня ще щось, що, на вашу думку, є важливим для вашого творчого відновлення? Опишіть, що саме.
Тиждень 3. Відновлюємо відчуття сили
Цього тижня ви можете відчувати незвичні припливи енергії і гострі приступи гніву, радості і суму. Оскільки розширюватимуться рамки, які вас досі обмежували і з якими ви змирилися, до вас повертатиметься ваша сила. Вам потрібно буде свідомо іти на експерименти, пов’язані з духовною неупередженістю.
Гнів
Гнів — це паливо. Коли нас переповнює гнів, ми рвемося до дій: вдарити когось, розбити щось, упасти в істерику, гупнути кулаком об стіну, показати тим негідникам, де раки зимують. Але всі ми чемні люди, тому тільки те й робимо, що придушуємо свій гнів, не визнаємо його, зариваємо його якомога глибше у себе, стримуємо його, ховаємо його, лукавимо, ніби його нема, намагаємося його втамувати за допомогою ліків, ігноруємо. Ми робимо все, що завгодно, тільки б не прислухатися до нього.
А гнів для того і існує, щоб до нього прислухатися.
Гнів — це голос, крик, благання, вимога. Гнів потрібно поважати. Чому? Тому що гнів — це карта. Він вказує нам на наші кордони. Він показує, куди ми хочемо піти. Він дозволяє нам бачити, де ми вже були, і дає знати, коли нам там не сподобалося. Завдяки гніву ми можемо розгледіти свій шлях, а не лише потенційну жертву. Під час творчого відновлення гнів — ознака здоров’я.
Призначення гніву — підштовхувати нас до дій, а не до нерозсудливих вчинків. Гнів указує нам напрямок. Нам потрібно користуватися гнівом як паливом, щоб здійснити вчинки у тому керунку, куди нам цей гнів указує. Трохи подумавши, ми зазвичай можемо розшифрувати повідомлення, яке надсилає нам наш гнів.
«Та пішов він! Я могла б зняти значно кращий фільм!» (Цей гнів говорить: ти хочеш знімати фільми і повинен цьому навчитися).
«Очам своїм не вірю! Я задумала таку ж п’єсу ще три роки тому, а вона взяла і написала її!» (Цей гнів повідомляє: перестань відкладати усе на потім. У задумів не буває прем’єр. А от у написаних п’єс бувають. Почни писати).
«Він використовує мою стратегію! Це нечувано! Мене обібрали як липку! Я так і знав, що потрібно було зібрати матеріали й отримати на них авторське право!» (Цей гнів говорить: час ставитися до власних ідей достатньо серйозно, щоб цінувати їх).
Відчуваючи гнів, ми часто дратуємося саме через те, що ми його відчуваємо. Клятий гнів! Він показує нам — миритися з попереднім життям більше не можна, воно відмирає. Він вказує нам на
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості», після закриття браузера.
