Читати книгу - "Степан Бандера"

не викликає подібних емоцій, безбарвна особистість ніколи не має ні палких прихильників, ні затятих ворогів.

Чи є Бандера зрадником і поплічником нацистів? Зрадником українського народу він однозначно не був, тому що все своє життя боровся за його щастя. Інша річ, що він розумів його по-своєму, так, як це було заведено в тих краях, де він народився і виріс. Він ніколи не був громадянином Радянського Союзу, тому ніяк не міг зрадити той «радянсько-український» народ, до якого його зараховувала радянська пропаганда. Вихований змалку в атмосфері українського патріотизму, сприйнявши в юнацькі роки ідеологію українського націоналізму, він залишився вірний своїм переконанням до самої смерті.

Не можна назвати його і поплічником нацистів, тому що в співпраці з ними в принципі немає нічого дивного. Це була досить поширена ситуація. Розібравшись в історії, можна пригадати контакти росіян-білоемігрантів із гітлерівцями, і чехословацьких керівників з НКВС, не кажучи вже про відносини більшовиків з німецьким генеральним штабом, а також про зв’язки бунтівників Пугачова з французами, Болотникова – з венеціанцями. Тому політична позиція Бандери не повинна викликати здивування. Інших союзників у нього і не могло бути.

Але ким же все-таки був Степан Андрійович Бандера?

По-перше, він був людиною. Людиною зі своїми слабкостями й вадами, але, разом з тим, людиною видатною, завдяки своїй фанатичній вірі, за яку віддав своє життя, завдяки своїй мужності й силі волі, організаційним здібностям, енергії та іншим якостям, принесеним на вівтар незалежної України. Він став людиною, навколо якої створювалися міфи, – ознака постатей героїчних.

Але чи був він героєм України, як уважає дехто? Як відповісти на це питання, читач має визначитися сам. Хай там як, він був особою, що зробила свій вагомий внесок в історію своєї країни, своєї землі. Можна як завгодно ставитись до нього, але знати правду про нього потрібно. Без знання цієї правди, правди історичної, неможливо уявити собі повноцінне сучасне життя.

Примітки

1

Крайова екзекутива (КЕ) – виконавчий орган ОУН.

2

ЗУЗ – західноукраїнські землі.

3

В літературі зустрічається й інша назва – Край. Далі буде використовувано обидва варіанти.

4

Про його роль докладніша розповідь далі.

5

ОДПУ – Орган державного політичного управління, спадкоємець ВНК і попередник НКВС.

6

Через не зовсім звичайне прізвище вийшла плутанина в подальших публікаціях. Так, наприклад, у тижневику Українського фонду культури «Заповіт» у 1990 році він фігурує як Манайлов, а в журналі «Дзвін» у 1992 році як Михайлов.

7

Перші дві – замахи на комісара польської поліції Кособуцького і волинського воєводу Юзефського.

8

Тобто майже за два місяці до зустрічі Степана Бандери з Андрієм Мельником (5 квітня). Таким чином ця зустріч відбулась уже після фактичного розколу ОУН.

9

Зі свідчень Штольца на Нюрнберзькому процесі.

10

УАПЦ – Українська автокефальна православна церква.

11

УГКЦ – Українска греко-католицька церква.

12

Німецькі документи, що дозволяли їхнім власникам переміщатися по території Третього рейху.

13

Українською – Осередні та Східні Українські Землі, скорочено – ОСУЗ. Далі вживатиметься саме ця абревіатура.

14

Українські землі в Польші, за так званою «лінією Керзона» – демаркаційною лінією, що визначала східний кордон Польші в період між двома світовими війнами.

15

Прізвище, точніше псевдонім, цього агента.

16

Гелен очолював західнонімецьку службу безпеки; під час війни посідав пост у розвідвідділі нацистського Генштабу, та вчасно здався союзникам, передавши їм свої архіви.

17

Мається на увазі, що його могилу було залито бетоном.