Читати книгу - "Григорій Квітка-Основ'яненко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
У вічності вони спочивають поруч. На їхньому спільному нагробку напис: «Тут покоїться прах Григорія Федоровича Квітки (Основ'яненка). Народився 18 листопада 1778. Помер 8 серпня 1843. Анна Григорівна Квітка, уроджена Вульф. Народилась 1800 року, 17 травня. Померла 13 січня 1852 року».
* * *Творчість Квітки-Основ'яненка посідає в нашій літературі особливе місце. Коли 1843 р. Микола Костомаров на сторінках третього тому харківського альманаху «Молодик» писав про те, що честь створення нової української літератури належить письменникові, який виступив під прибраним ім'ям Основ'яненка, він навряд чи погрішив проти правди. Зрештою, українські повісті та оповідання Квітки відкривали нову сторінку і в письменстві всієї Європи. Беручи свої сюжети «виключно з життя народного», скаже перегодом Іван Франко, Квітка-Основ'яненко на ціле десятиліття випередив відповідні твори письменників-«натуралістів»: Жорж Занд, Івана Тургенева, Федора Достоєвського та інших. Так чи ні, а нова українська література багатьма своїми рисами завдячує саме Квітці-Основ'яненкові. Недаром же Юрій Федькович назвав Квітку ясним місяцем на небосхилі українського слова («Нема в нас сонця, як Тарас, нема місяця, як Квітка, і нема зіроньки, як наша Марковичка»), а Михайло Драгоманов у листі до Мелітона Бучинського від 25 грудня 1872 р. зарахував Квітку-Основ'яненка, поруч із Тарасом Шевченком та Миколою Гоголем, до трійки найбільших українських класиків XIX століття.
Примечания1
(Ornowski І.) Bogaty w parentelę, sławę у honory wirydarz herbownemi wielmożnych ich mośćiow panów P. Zacharżewskich, poroznie po swych kwaterach zasadzony rozami na ozdobę rodowitey, sławney у zamożney w honory prozapiey in triadę roz wysymbolizowaney lego Carskiego Naiasnieyszego maiestatu stolnika у połkownika Charkowskiego, wielmożnego iego mości pana P. Theodora Zacharżewskiego niesmertelnemu imieniu oyczysta muza… – Kiiów, 1705.
(обратно) 2Тут і далі іншомовні тексти подаю у власному перекладі. – Авт.
(обратно) 3«Любов Психеї й Купідона» (фр.).
(обратно) 4Остання фраза – слова Пилата з Євангелії від Івана 19: 22: «Що я написав – написав!».
(обратно) 5У Квітки-Основ'яненка помилково написано «17-літній».
(обратно) 6Цивільний чин III класу, який відповідав військовим чинам генерал-лейтенанта й віце-адмірала.
(обратно) 7Квітка говорить тут про бульбоносну кислицю, яку можна вживати як картоплю і яку зараз культивують тільки на високогір'ях Центральної та Південної Америки.
(обратно) 8Владимиров служив в Острогозьку повітовим суддею і справником.
(обратно) 9Ідеться про їхнього спільного приятеля Олександра Савича Коренева.
(обратно) 10Останні слова взято з Першого послання св. апостола Павла до коринтян, 5: 5.
(обратно) 11Парафраза Євангелії від св. Луки, 7:23. Пор.: «І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!».
(обратно) 12«Поїздка до внутрішньої Росії та Польщі» (нім.).
(обратно) 13«Спогади про моє життя та мій час» (нім.).
(обратно) 14«Послушником я був, густіла борода! / Амур полоскотав… спасінню тут шабаш! / Стандарт любові зблис, іду служити їй! / Ах! чи повік мені ланцюг любові той!» (Рос.)
(обратно) 15«Волосся сивіє, /І зуби випадають, / Прощайте, душеньки, / Не можу вже любить. / Боготворив я Машу, / До Каті загравав я, /І ледве не застреливсь, / Як Машу був пізнав» (рос).
(обратно) 16Тобто простаки.
(обратно) 17По-грецькому (фр.).
(обратно) 18«Був монахом, був артистом, / Був поетом, танцюристом!» (Рос.)
(обратно) 19«Загальний журнал французької літератури» (фр.).
(обратно) 20«Мода» (фр.).
(обратно) 21Одне замість іншого (лат.).
(обратно) 22«Історія Жіля Блаза із Сантільяни» (фр.).
(обратно) 23Ідеться про знамените послання Тараса Шевченка «До Основ'яненка».
(обратно) 24«Попіл, тінь, ніщота» (лат.).
(обратно) 25Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Григорій Квітка-Основ'яненко», після закриття браузера.