Читати книгу - "Одна ніч, Ясміна Лав"

211
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 27 28 29 ... 55
Перейти на сторінку:
Глава 14

Артур

 

Глава 14


Артур

 

  - Ти не можеш мені вказувати.

Згадую впертий погляд Мишки, і на обличчі з'являється посмішка. 
Яка ж вона гарненька... Така мила і сильна водночас.

Мене заводить навіть спогад про неї. І після тієї нашої розмови, якщо можна це так назвати, я зрозумів, що не віддам її нікому.

Жоден придурок, подібний до цього телепня, що терся біля неї, не зможе доторкнутися до Мишки. Вона моя.
І лише моя.
І її реакція на мене лише підтверджує мої слова.

Але як зробити так, щоб вона це теж зрозуміла..? Мої роздуми перериває дзвінок мобільного.

-Привіт, Олег.
-Здоров. Ти як, друже?
-Як завжди. Робота.... Ти щось хотів?
-Хотів ... - каже друг і я чую як він чекає щоб я запитав, що він хотів.

Це в нього така безглузда звичка, чи що... Як би наганяє апетит перед подачею страви.

-Я не збираюся грати у твої ігри. Або говори, або...
-Пфффф ... Ну ти як завжди ....

Я не відповідаю... Просто чекаю.

-Добре ... Коротше, тут Лілька моя дзвонила. Ну, ти пам'ятаєш... На вечірці...
-Пам'ятаю.
- Запросила до клубу з нею піти.
-Мене запросила? - я поки не дуже розумію, про що йдеться.
-Мене. Але ти маєш піти зі мною.
-Навіщо? Ти ж знаєш, я не люблю клуби...
-Там Аліса буде.

І після цих слів я замовкаю. Я вже розумію, що неодмінно піду. 
Ось тільки навіщо це Лілі?
А ще дивніше - навіщо Олегу зводити мене з Мишком?
Але це шанс поспілкуватися з нею у невимушеній обстановці.

-Коли?
-Я знав, що ти погодишся...
-Олег.
-Завтра .... О сьомій.
-Окей.

Чую, що Олег ще щось говорить, але вже скидаю дзвінок і кладу телефон на стіл.
Значить, завтра...
Дуже добре. 
Дивлюся на вигляд з вікна, стоячи у своїй квартирі і всі думки повертають мене у сьогоднішній ранок.

Аліса відштовхнула мене, хоча хотіла поцілунку не менше, ніж я...
Я відчував, як її тіло подається ...
Я бачив як вона вибігла на вулицю, але вирішив залишити її, не насідати.
Боячись, що зроблю ще гірше.

Поговорив з Елеонорою, щоби прогул дівчині не рахувала. Сказав, що практикантка виконує моє прохання.

Хоча я говорив відсторонено та спокійно – бачив що жінка відреагувала дивно. 
Потрібно приглянути за нею. Бо такі як Елеонора не терплять суперниць. І вона може зашкодити моїй Мишці.
   ***
Вранці швидко прийнявши душ і випивши кави, я одразу попрямував до готелю. Ніколи так рано не приїжджав.

-Доброго ранку, Артуре Миколайович. – вітаються дівчатка на ресепшені.
Киваю головою і прямую до ліфта.

Потрібно було б і в офіс заїхати, але я хочу переконатися, що Мишка прийде працювати.
Адже вона прийде після вчорашньої розмови?

8:00. До кабінету входить Елеонора. Так, вона здивована, і на обличчі з'являється усмішка. Мабуть, думає що я її чекаю.

-Артур? - протягує жінка і йде до мене, цокаючи шпильками.

Вона подібна до пантери, яка готова напасти на свою жертву. Зосереджений погляд, впевнені кроки.

- Привіт.
-Не чекала тебе так рано ...

Елеонора обходить крісло, в якому я сиджу, кладе руки на мої плечі і починає масажувати. 
У неї завжди це добре виходило.

-Я у справі.
Жінка зупиняється, але за кілька секунд продовжує масаж.

-Чим я можу бути корисною?
-Прийшов дізнатися, чи ти підібрала кандидатури на посаду старшого адміністратора?

Вона прибирає руки, стоїть кілька секунд позаду, але потім оминає мене і дивиться в очі, спираючись на стіл.

-Звичайно. Показати резюме? Є три кандидатури.
-Так.

Жінка повертається до мене спиною і нахиляється так, що її зад опиняється прямо навпроти мого обличчя.
Спідниця обтягує пружні форми, а розріз посередині відкриває вид на червоні трусики. І ще ці чорні ажурні панчохи...
Вона знає чим мене завести...

Встаю та укладаю її животом на стіл.
Розстібаю ремінь, тримаючи однією рукою жінку. А другий відкриваю верхню скриньку столу.
Тут завжди лежав презерватив для мене. Як, власне, і зараз. 
Одягнувши, відсовую трусики Елеонори і входжу в вже мокре лоно.

Та вона тече вже...
У мене відразу з'являється усмішка...
Так, ця сучка завжди любила ззаду.
Хапаю за волосся і тягну її на себе, водночас заходжу глибше в гарячу плоть.
Вона стогне і закушує нижню губу...
Притискаю її до дерев'яного столу і починаю рухатися швидше, різкіше, глибше.

Я бажаю розрядки. Намагаюся не думати про неї .... 
Про ту, яку хочу насправді.

Відчуваю, як Елеонора стискається навколо мого члена і кінчає з криком.
Ще кілька поштовхів і закінчую я.
Викидаю презерватив у відро для сміття і натягую штани. 
Тільки є одне, але... 
Я не відчуваю нічого.
Немає почуття ейфорії.
Блять... Дідько...

-Ти просто шалений ...
Елеонора усміхається і схожа на домашню кішку, що розтягується на сонці.

-Твої практиканти на місці?
-Тебе цікавить хтось конкретно?
-Ні.
-Тоді йдемо подивимося ..., - треться об моє плече жінка.

Відчуваю, я скоро пошкодую про цей секс.

Коли входимо в кімнату відпочинку, то мої очі одразу шукають Мишку. І знаходять ...
Вона сидить у кріслі, позаду інших ...

Вітаюсь з усіма і сідаю на диван навпроти. Елеонора починає пояснювати ,що всі сьогодні робитимуть і чому навчатися, а я не можу відвести погляд від Аліси. 
Тільки вона навіть не дивиться у мій бік. Повністю зосереджена на завданнях.
Ну ж .... Дівчинко, подивися на мене ...

Секунда, і ми зустрічаємося поглядами.
Це притяжіння неможливо передати словами. Я ніби відчуваю її тепло, її дихання, її запах ...
Хочу торкнутися до одурі. І водночас розумію, що не можу зробити нічого...
Це вбиває.

-Можете приступати... - чую біля себе голос Елеонори.

Група встає та виходять за двері. Стає якось порожньо... Але тішить той факт, що вона прийшла сьогодні.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 27 28 29 ... 55
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Одна ніч, Ясміна Лав», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Одна ніч, Ясміна Лав"