Читати книгу - "Не дуже владний бос для залізної леді, Анна Шторм"

– Вибачте... мене... Я не правильно все зрозуміла. – видавила з себе. 

– Ви нічого не памятали з учора? 

– В мене алергія на алкоголь.Я випадково випила коктейль і... І вранці я подумала, що ми з вами... що в нас щось... було... – сама здивувалась, наскільки легше стало від цього зізнання. Наче тягар з плеч упав. 

– Було? У нас? Я схожий на маніяка, чи що? Тобто, ви дуже гарна,  я б з радістю, але не в тому стані, такої знаєте, деревини... – нервово посміхаючись залепетав Тихон. 

– Ну знаєте! – знов спалахнула Жанна. – Сам ви деревина! – і розвернувшись на каблуках, майже вибігла з кабінету. На щастя, зі спини не видно було, як вона з полегшенням і навіть трішки легковажно посміхається.