Читати книгу - "Ти — мої крила, Вікторія Франко"

Розділ 11

 Ярослав

Прокинувшись вранці, я з розчаруванням відмітив, що Мілени не було поруч. Виявляється, за кілька годин сну, я вже встиг скучити за нею. При згадці про дівчину, перед моїми очима миттєво виник її усміхнений образ, що манив мене до себе. Тому швиденько піднявшись з ліжка, я одягнув джинси й вирушив на її пошуки. Цікаво, чому мій янгол не захотів довше поніжитися в ліжку у вихідний день?

Вловивши аромат запашної кави, я пішов на її запах, наперед знаючи, що він приведе мене до коханої. І, звісно ж, не помилився. Тихенько підспівуючи під пісню, що звучала у її безпровідних навушниках, дівчина насипала цукор у чашку, навіть не підозрюючи, що вона вже була не сама. Підійшовши до Мілени зі спини, я розмістив руки на її талії, й ніжно поцілував дівчину в плече. Не очікуючи цього, вона легенько здригнулася в моїх руках, а потім різко обернулася, діставши навушники.

— Навіщо ж так підкрадатися?! — не зважаючи на свій легкий докір, Мілена привітно посміхнулася, обійнявши мене за шию, а потім подарувала короткий поцілунок.  

— І тобі доброго ранку. 

Захопивши дівчину у полон своїх обіймів, я дозволив рукам блукати по її тілу, а сам ніжно заціловував найсолодші у світі вуста. Мілена ні краплі не пручалася, пристрасно відповідаючи на мої пестощі. Чим відвертішими ставали наші поцілунки, тим більше я починав запалюватися, жадаючи повторити нічні пригоди. 

— Я замовила нам сніданок. Тож скоро повинен приїхати кур'єр, — почув тихий шепіт коханої, що намагався прорватися до моєї затуманеної свідомості.

— Ми встигнемо… — заспокоїв свою маленьку, вдихнувши аромат її волосся. А сам подумав, що навіть якщо і не встигнемо, то мені байдуже. Краще залишитися голодними, ніж припинити те, що почали. 

Притиснувши дівчину до стільниці, я не поспішаючи провів рукою уздовж її стегон, а потім стиснув у долонях пружні сідниці. Після моїх дій очі Мілени розширилися, абсолютно не приховуючи її яскраву реакцію. Повільно розв’язавши пояс на її халатику, я спустив його тендітними дівочими плечима, а далі він й сам шовковою хвилею зіслизнув на підлогу. Через мить до нього приєдналися і трусики дівчини. Ну а з її пеньюаром, я попрощався в останню чергу. 

Обережно спустивши одну бретельку вниз, я ніжно поцілував плече коханої, а потім проклав губами доріжку до її ключиці. Повторивши свої дії з іншого боку, я милувався як чорний шовк миттю злетів по гладкій шкірі додолу, відкриваючи на мій огляд прекрасне і бажане тіло. 

Жадібно милуючись оголеними дівочими грудьми, що налилися від бажання, я почав ніжно пестити їх руками, по черзі приділивши увагу кожній із них. Реагуючи на мої дії, Мілена линула назустріч, блаженно закотивши очі. Втім, я відчував, як вона тремтіла від кожного дотику, палаючи від насолоди. В цей момент вона виглядала настільки сексуально, що лише від самого її вигляду можна було зійти з розуму. Я кайфував від її щирих та відкритих емоцій, із задоволенням вбираючи їх в себе кожною клітиною тіла.

Схилившись над дівчиною, я почав повільно всмоктувати губами округлі вершини, навмисно розпалюючи бажання моєї милої до межі. І, схоже, така тактика досить добре діяла. Тому що з кожним дотиком, тіло Мілени все більше тануло в моїх руках. 

— Ярику… — почув ніжний шепіт, що зачіпав кожен мій нерв.

— Що?..

— Благаю тебе… Я більше не можу… Зроби це… — просив мій янгол.

— Що зробити? — я спеціально грався з Міленою, насолоджуючись її пристрасними проханнями. 

— Не муч мене!.. 

Її благання були для мене дозволом, тому не зволікав, зробивши декілька вправних рухів. У ту ж мить з прочинених вуст Мілени вирвався солодкий стогін:

— Як добре…

Моя маленька чуттєва дівчинка… Яка ж вона прекрасна!.. 

Переконавшись, що її тіло безболісно прийняло мене, я почав обережні рухи. Темп нарощував поступово, аби першочергово саме Мілена досягнула бажаного. Хоча насправді прагнув розігнатися до небачених обертів, як двигун боліда. І коли нарешті це сталося, кохана міцно вчепилася в мої плечі своїми пальчиками, вигукнувши моє ім’я. Тепер дозволив і собі досягнути апогею.

Притулившись чолами, ми дивилися у вічі одне одному і щасливо всміхалися, чекаючи, щоб невгамовні серця нарешті заспокоїлися. Хоча здалось, що билися вони в унісон.

— Це було неймовірно… — підсумувала моя маленька, від чого у мене на обличчі розтягнулася задоволена посмішка.

— Звертайся! Завжди готовий тебе порадувати, — пожартував у відповідь, отримавши за це легкий поштовх у груди.

— Гей?! Ти мав би сказати, що тобі теж сподобалося! — Мілена награно надула губки, звівши брови на переніссі. — Такий дорослий… А я маю тебе вчити, що потрібно говорити дівчині після близькості.

Після її слів я весело розсміявся, не оминувши можливість піддражнити дівчину у відповідь.

— Ну ти теж уже доросла. Але, судячи з твоєї вчорашньої поведінки, тебе треба вчити, що потрібно говорити хлопцю, до близькості. 

Я глузливо грав бровами, натякаючи на вчорашній Міленин спектакль, а вона у відповідь показала мені язика, весело розсміявшись.

— Досить уже це згадувати! 

— Гаразд. Більше не буду, — я поцілував дівчину у чоло.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍