Читати книгу - "Таємничий суперник, Агата Крісті"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Сяйво в очах місіс Вандемеєр згасло. Вона відкинулася в кріслі.
— Ба! — вимовила вона. — У тебе їх немає.
— Так, — визнала Таппенс. — Немає, але я знаю декого, у кого є.
— Кого?
— Мого друга.
— Він, мабуть, мільйонер, — недовірливо зауважила місіс Вандемеєр.
— Власне, так і є. Він американець. І без вагань заплатить вам. Можете вважати це абсолютно чинною пропозицією з мого боку.
Місіс Вандемеєр знову виструнчилася.
— Я схильна тобі вірити, — повільно промовила вона.
На якийсь час між ними запанувала тиша, а тоді місіс Вандемеєр підняла очі.
— Що він хоче знати, цей твій друг?
На мить Таппенс відчула внутрішню боротьбу, але йшлося про гроші Джуліуса, і його інтереси мали бути на першому місці.
— Він хоче знати, де Джейн Фінн, — сміливо сказала вона.
Місіс Вандемеєр не виявила анінайменшого подиву.
— Не впевнена, що знаю, де вона зараз, — відповіла жінка.
— Але могли б дізнатися?
— О, так, — недбало відповіла місіс Вандемеєр. — Із цим не виникне складнощів.
— Тоді... — Голос Таппенс трохи затремтів. — Є один хлопець, мій друг. Боюся, із ним щось сталося через вашого друга Бориса.
— Як його звати?
— Томмі Бересфорд.
— Ніколи про нього не чула. Але спитаю Бориса. Він розповість мені все, що знає.
—Дякую. — Таппенс відчула неймовірне піднесення. Це підштовхнуло її до більш зухвалих спроб. — І ще одне.
— Так?
Таппенс нахилилася вперед і понизила голос.
— Хто такий містер Браун?
Її швидкі очі побачили, як раптом зблідло вродливе обличчя. Зусиллям волі місіс Вандемеєр опанувала себе й спробувала триматися як раніше. Але ця спроба вийшла лише пародією.
Вона знизала плечима.
— Певно, ти небагато про нас довідалась, якщо не знаєш, що нікому не відомо, хто такий містер Браун...
— Вам відомо, — тихо сказала Таппенс.
І знову колір відступив від обличчя жінки.
— Чому ти так вважаєш?
— Не знаю, — щиро відповіла дівчина. — Але я впевнена.
Місіс Вандемеєр довго дивилася перед собою.
— Так, — нарешті хрипко відповіла вона, — я знаю. Я була вродливою, бачиш... дуже вродливою...
— Ви й досі така, — промовила Таппенс із захватом.
Місіс Вандемеєр похитала головою. Був якийсь дивний вогонь у її яскраво-синіх очах.
— Недостатньо вродлива, — промовила вона м’яким небезпечним голосом. — Не — достатньо — вродлива! І часом, останнім часом, я боялася... Небезпечно забагато знати!
Вона нахилилася вперед через стіл.
— Присягнися, що моє ім’я не буде вплутано в це... що ніхто ніколи не дізнається.
— Присягаюся. І щойно його впіймають, ви будете в безпеці.
Обличчям місіс Вандемеєр промайнув вираз жаху.
— Справді? Це колись станеться?
Вона стиснула руку Таппенс.
— Ти впевнена щодо грошей?
— Цілком.
— Коли я їх отримаю? Зволікати не можна.
— Мій друг зараз буде тут. Можливо, йому знадобиться надіслати телеграму чи щось таке. Але ніяких зволікань не буде — він страшенно метушливий.
Вираз рішучості запанував на обличчі місіс Вандемеєр.
— Я це зроблю. Це величезна сума грошей, і до того ж... — Вона незрозуміло всміхнулася. — Не... розважливо відкидати таку жінку, як я!
Якусь мить вона всміхалася й легко постукувала пальцями по столу. Раптом здригнулась, і її обличчя сполотніло.
— Що це?
— Я нічого не чула.
Місіс Вандемеєр із жахом вдивлялася в неї.
— Якщо хтось підслуховує...
— Годі вам. Хто це може бути?
— Навіть стіни можуть мати вуха, — прошепотіла жінка. — Кажу тобі, я налякана. Ти його не знаєш!
—Думайте про сто тисяч фунтів, — заспокійливо сказала Таппенс.
Місіс Вандемеєр обвела язиком висохлі губи.
— Ти його не знаєш, — хрипко повторила вона. — Він... ах!
Із криком жаху вона підскочила на ноги. Її простягнута рука вказувала поверх голови Таппенс. А тоді вона повалилася на підлогу й зомліла.
Таппенс озирнулася, щоб побачити, що її так налякало.
У дверях стояли сер Джеймс Піл Еджертон і Джуліус Гершайммер.
РОЗДІЛ 13
Нічна варта
Сер Джеймс обійшов Джуліуса й мерщій схилився над зомлілою жінкою.
— Серце, — різко сказав він. — Побачивши нас так раптово, вона, певно, отримала шок. Бренді, і якнайшвидше, або вона вислизне від нас крізь пальці.
Джуліус поспішив до вмивальника.
— Не там, — кинула Таппенс через плече. — У підставці для графинів у їдальні. Другі двері по коридору.
Сер Джеймс і Таппенс з обох боків підняли місіс Вандемеєр і перенесли на ліжко. Побризкали в обличчя водою, але безрезультатно. Адвокат намацав пульс.
— Ледь-ледь, — буркнув він. — Краще б той молодик поквапився з бренді.
Цієї миті до кімнати увійшов Джуліус із келихом міцного напою та простягнув його серу Джеймсу. Доки Таппенс підтримувала голову жінці, адвокат намагався влити трохи напою між її зімкнутих губ.
Нарешті жінка мляво розплющила очі. Таппенс приклала келих до її губ.
— Випийте.
Місіс Вандемеєр послухалася. Бренді повернув колір її щокам і дивовижним чином оживив її. Вона спробувала сісти, а тоді зі стогоном впала назад, притискаючи руку до боку.
— Моє серце, — прошепотіла вона. — Я не повинна говорити.
Вона знову лягла, заплющивши очі.
Сер Джеймс ще хвилину тримав палець на її пульсі, а потім прибрав його й кивнув.
— Тепер з нею все буде добре.
Усі троє відійшли й стояли разом, розмовляючи тихими голосами. Усі як один відчували певне розчарування. Очевидно було, що ні про який план перехресного допиту не йшлося. Зараз вони були спантеличені й нічого не могли вдіяти.
Таппенс переповіла, як місіс Вандемеєр виявила готовність розкрити особу містера Брауна і погодилася з’ясувати й сказати їм місцеперебування Джейн Фінн. Джуліус підтримав її.
— Усе чудово, міс Таппенс. Блискавично! Гадаю, сто тисяч доларів придадуться цій пані вранці, так само як і ввечері. Нема про що турбуватися. Усе одно без грошей вона не заговорить, от побачите!
У цьому, звісно, був неабиякий здоровий глузд, і Таппенс трохи втішилася.
— Ваша правда, — замислено промовив сер Джеймс. — Однак, зізнаюся, не можу не шкодувати, що ми мусимо отак зупинитися. Втім, тут уже нічим не зарадиш, треба лише чекати до ранку.
Він глянув на нерухому фігуру на ліжку. Місіс Вандемеєр лежала зовсім нерухомо, із заплющеними очима. Він похитав головою.
— Що ж, — сказала Таппенс, намагаючись говорити
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємничий суперник, Агата Крісті», після закриття браузера.
