Читати книгу - "Нюрнберґ-2, Левко Лук'яненко"

Було поставлено крапки над «і» над тими питаннями, піднімання на поверхню яких жорстоко переслідувалось комуністичною машиною смерти. Здавалось би, Компартія України мала б бути засуджена за вчинені на українському терені злочини і притягнена до кримінальної відповідальности, унаслідок чого — заборонена. На користь цього свідчили страхітливі голодомори, політика «воєнного комунізму», репресії, фізичне знищення всіх верств населення, грабунок і розшматування України, гоніння прогресивних наук, і т. д. І це вдалося: ЗО серпня 1991 року Компартія України була заборонена. Та прояв старих більшовицько-реакційних сил невдовзі дав чути про себе знову.

1993 року діяльність більшовиків в Україні була протизаконно поновлена, а разом з тим на український терен була спрямована стара політика насильницького впроваджування теорій «Маркса—Леніна—Сталіна». Українська влада не протидіяла цьому і відводила очі вбік, бо була і є по своїй сутности екс-більшовицькою, а наразі — антидержавною та протинародною.

Значним кроком до роз’яснення необхідності повторної заборони Компартії України, як спадкоємиці колишньої КПСС—КПУ, стало проведення науково-практичної конференції «Всеукраїнський конгрес з оцінки злочинів комунізму в Україні», що відбулася 15 серпня 2001 року у київському Будинку вчених.

Конгрес був скликаний за ініціятиви організації «Самостійна Україна», Асоціації дослідників голодоморів в Україні, Українського молодіжного оргкомітету з проведення суду над злочинною Компартією — «Нюрнберг-2», Товариства «Меморіял» ім. В. Стуса.

На конференції були присутні представники від української національної церкви, від Української республіканської партії, Всеукраїнської спілки офіцерів, Організації Українських Націоналістів, ВО «Тризуб»» ім. С. Бандери, Конгресу Українських Націоналістів, Молодіжного Націоналістичного Конгресу, міжнародної правозахисної спілки «Гельсінкі-90», Київської Ради Об’єднань Громадян, української діяспори, Всеукраїнської ліги вільних жінок, науковці з Києва, Івано-Франківська, Харкова. Ведучими конференції були: п. Люба Стасів (УРП), п. Наталка Нємчинова та п. Сергій Неділько («Самостійна Україна»).

У своїх виступах учасники конференції вимагали заборонити антиукраїнські, прокомуністичні та інші організації за антизаконну діяльність, порушити кримінальну справу за фактом скоєння злочинів проти людства, за створення загрози знищення Української державности. Якщо держава на сьогодні не спроможна засудити злочинців, то громадськість має сама винести свій присуд, як ворогам, так і тим, хто їх покриває.

У цілому, конференція «Всеукраїнський конгрес з оцінки злочинів комунізму в Україні» стала черговим кроком на шляху до головної мети — засудження марксистсько-ленінської ідеології як антилюдської та заборони всіх організацій, які її сповідують.

Учасники конференції ухвалили резолюцію, в резолютивній частині якої написали:

«Закликаємо представників патріотичних організацій долучитися до проведення Громадського суду над злочинами комунізму. Комуністи в Україні є не опозицією до існуючого режиму, а є ворогами Українського Держави.

Вимагаємо від державних органів влади заборонити антиукраїнські організації, порушити кримінальну справу за фактом скоєння злочинів проти людства, створення загрози знищення Української державності, захват державних приміщень та перешкоджання діяльності державному органу влади.

Вимагаємо на підставі ст.ст. 25 і 32 Закону України «Про об’єднання громадян» внести подання до суду про примусовий розпуск (ліквідацію) комуністичної партії України за вчинення дій, передбачених ст. 37 Конституції України, та ст. 4 Закону України «Про об’єднання громадян».

Закінчити брошуру хочу словами:

«Кожна нація має свою материнську землю, свою неньку. І якщо сьогодні наша Україна упосліджена, обкрадена, зґвалтована корупцією, знищена духовно, то хто ми — її сини і дочки, українці? Тож браття українці! Встаньмо з задньої лави і ніколи більше туди не сідаймо. Ми перші і єдині на цій землі відповідаємо за те, якою буде Україна.» (Анатолій Матвієнко)